Сожитель
Re: Сожитель
зустрічав ще й Бахур, негативному значеннні: мовляв, "живе з якимосьс бахуром". Хоча, мабуть, тут мається, передусім, на увазі пошлюбні сексуальні стосунки, а не проживання разом.
Re: Сожитель
на жаль, зі словами, що відповідали б російським со- чи латинским ко- у нас проблема. Коване -спів досить недолуге. Правда, з’явилося воно ще в Грінченка: співробітник/співробітниця. Етимологічний словник з цього приводу пише:
спів- (перша частина складних слів типу співавтор, співбесіда, співвідносини, співдружність, співзвучний, співіснування, співробітник, співучасник, співчувати; має значення "об’єднаний. сполучений, спільний з ким-небудь; однаковий з ким-, чим-небудь; разом, сукупно з ким-небудь", букв. "наполовину з, пополам з"; – результат злиття префікса с- (з-) на позначення з’єднування, об’єднування та іменникової основи пів- "половина"; з’явилося, можливо, внаслідок калькування р. со- "разом, спільно, сукупно", спорідненого з др. съ, съ- "тс.", укр. з, [зо] (із значенням спільності) та др. су- (на позначення зв’язку, з’єднання), укр. су- "тс.".
тобто співмешканець - це пополам з кимось мешканець [це стосується й більшої кількості мешканців, звісно].
Не дуже зугарне розв’язання проблеми, як на мене, яке до того ж призводить до витіснення питомих українських форм: співзвучний замість суголосний, співчуття замість спочуття, співвітчизник замість краянин, співбесідник замість бесідника/розмовника тощо. у словниках давніших є соживець [зовсім не годиться, у нас таких слів одиниці: собор тощо] спожитець [зміст не відповідний формі], можна було б поколотити з су- і утворити слово на кшталт сусіда.
Шановний Yola,я написав Вам листа. Дайте щось знати, будь ласка
спів- (перша частина складних слів типу співавтор, співбесіда, співвідносини, співдружність, співзвучний, співіснування, співробітник, співучасник, співчувати; має значення "об’єднаний. сполучений, спільний з ким-небудь; однаковий з ким-, чим-небудь; разом, сукупно з ким-небудь", букв. "наполовину з, пополам з"; – результат злиття префікса с- (з-) на позначення з’єднування, об’єднування та іменникової основи пів- "половина"; з’явилося, можливо, внаслідок калькування р. со- "разом, спільно, сукупно", спорідненого з др. съ, съ- "тс.", укр. з, [зо] (із значенням спільності) та др. су- (на позначення зв’язку, з’єднання), укр. су- "тс.".
тобто співмешканець - це пополам з кимось мешканець [це стосується й більшої кількості мешканців, звісно].
Не дуже зугарне розв’язання проблеми, як на мене, яке до того ж призводить до витіснення питомих українських форм: співзвучний замість суголосний, співчуття замість спочуття, співвітчизник замість краянин, співбесідник замість бесідника/розмовника тощо. у словниках давніших є соживець [зовсім не годиться, у нас таких слів одиниці: собор тощо] спожитець [зміст не відповідний формі], можна було б поколотити з су- і утворити слово на кшталт сусіда.
Шановний Yola,я написав Вам листа. Дайте щось знати, будь ласка
Re: Сожитель
со- це здається церковнослов'янщина.
Кувалдо, то вам одножитель не подобається, чи що?
Кувалдо, то вам одножитель не подобається, чи що?
Що глибшими стають наші знання, то більшає безодня незвіданости навколо них.
Re: Сожитель
одножитель – це той, що один раз живе?
Re: Сожитель
а як же однокласник, однокурсник?
взагалі я це почув одо, правда там одножителець.
взагалі я це почув одо, правда там одножителець.
Що глибшими стають наші знання, то більшає безодня незвіданости навколо них.
Re: Сожитель
аналогічно було б одножитловець/одножитловник, одноквартирник/однокімнатник чи щось таке а не одножитель
Re: Сожитель
не треба усюди шукати аналогію, одножитель цілком гоже слово.
Що глибшими стають наші знання, то більшає безодня незвіданости навколо них.