Стропилина, стропила

[краєзнавець]

Стропилина, стропила – кроквина, (мн.) крокви.
Якщо російські стропила - це те, що у нас крокви, то (поясню для тих, хто не знає що це таке) кроква є елементом каркасу даху, вона схожа на букву А і складається (наскільки я знаю з колишнього досвіду роботи з теслярами в сільській місцевості Полтавщини) з двох стропил (однина - стропило), з"єднаних (чи, навпаки, розпертих) бантиною (це як поперечинка у А).
Мабуть, десь стропило може називатися й кроквиною. Це, принаймні, логічно. Однак і варіант стропилина - стропило пропоную передбачити. Щоб теслярів не перенавчати.

[Кувалда]

допрацював.
стропило - російське слово, тому хай краще теслярі перевчаються

[краєзнавець]

стропило - російське слово, тому хай краще теслярі перевчаються

Суто російське? Це доведено?
Чи і російське також? Тоді нам доведетьсяідмовлятися навіть від слів голова-рука-нога, бо вони російські.
Я це до того, що сільські теслярі Полтавщини, з якими доводилося колись давно час від часу працювати, вживали саме це слово. А вже щиріших українців важко уявити. І вчилися вони не в ПТУ, а від батька-діда-прадіда. Тому, думаю, стропило - наше слово, незважаючи на те, що його вживають і москалі.
Взагалі, країна у нас велика, мова багата, складається з багатьох говірок, і їхній запас слів є нашим багатством.
Скажімо, ми любимо сало. Воно і в російській мові зветься салом. А на Закарпатті, наприклад, на нього кажуть солонина... Что дєлать і кто віноват?

[Кувалда]

наше слово — "строп".
Знайдете стропило в літературі (українській) - дайте знати. Щирою полтавська була років сто тому, тепер це класичний суржик.

[краєзнавець]

наше слово — "строп".
Знайдете стропило в літературі (українській) - дайте знати. Щирою полтавська була років сто тому, тепер це класичний суржик.

.

1.Так, слово строп у нас вживається (а звідки воно у нашій мові взялося - то вже інша справа). Так само слово строп вживається і в російській. Від нього - стропить, стропальщик тощо. Може воно й наше, але не нашіше, ніж штурвал, парус, борт, капітан, такелаж, рангоут, якір...
2.Подивився статтю "Строп" у словнику Яременка (ну, просто він у мене є...). Там три близьких між собою значення і ЖОДНОГО ПРИКЛАДУ З ЛІТЕРАТУРИ. Бо первісне - це жива мова, а література - вторинне. Шевченко писав мовою, якою говорили українці в його рідному регіоні, а не українці нею заговорили, бо нею писав Шевченко.
Тому теза лише те слово є легітимним, яке використано письменником є дуже сумнівною. Хоча я не виключаю, що слово стропило в літературі вживалося, але не зобов"язаний знати всю літературу. Просто я зроду українець, виріс в щиро українському сільському середовищі і (що тут поробиш?) і сподіваюся (нахаба!), що свою рідну мову відчуваю. . А що не всі з цим згодні, і ці не всі часто зроду російськомовні, а українську дехто з них вивчав лише по книжках (як от Табачник), то що поробиш?
3.Ви не могли не читати "Енеїду" Котляревського. Їй 200 з чимось (а не 100!) років. З точки зору мовного пуриста це суржик. Але це мова Полтавщини на кінець 18 століття. А 20 століття до неї додало хіба колгосп, ланка, трактор, телевізор... А по суті населення сіл і невеликих міст Полтавщини (як Гадяч, Зіньків, Лохвиця, Хорол...) і сьогодні говорить тією ж мовою, якою писав Котляревський. Незважаючи на, здавалося б, суржикоподібність, саме говірки Полтавщини разом з говірками Київщини (яка тоді включала і Черкащину) покладено в основу літературної української мови (принаймні нас так вчили).

Так що дякую за цікаву дискусію.

[Кувалда]

1. Стропа, -пи, ж. Ворохъ, куча, комокъ. Желех. Шух. І. 187. (це зі словника Грінченка)
Стріп, -пу, м. 1) Куча (дерева, напр). Шух. І. 178. 2)? Я з стодоли та у стріп, накрив мене житній сніп. Нп. (з нього ж)
Зі словника Фасмера: строп
I I "крыша, чердак, потолок", псковск., зап. (Даль), стропи́ло, укр. стрiп, блр. строп "крыша; потолок", др.-русск., ст.-слав. стропъ στέγη (Супр.), болг. строп "чердак, ярус", словен. stròp, род. п. strópa "потолок, стропила, фронтон", чеш., польск. strop. Праслав. *strоръ, возм., из *srоръ, которое сравнивается с др.-исл. hróf ср. р. "крыша, сарай", англос. hróf, англ. rооf, ирл. сrо "ограда, перегородка, хлев, хижина" (*сrаро-); см. Цупица, IF 13, 51; Педерсен, Kelt. Gr. I, 92; Ван-Вейк, IF 28, 122 и сл.; Траутман, ВSW 309; Шпехт 93; ...
У Даля: СТРОП - м. малорос. веревочный гуж, круг; его закладывают для тяги, для подъема, обводя вокруг и продевая концы удавкой. стропка, гужик, хомутик, круглая мочка. строп м. церк. крыша, кровля; | хоры, род полатей, антресоли. в леностех (хозяина) смирится (прогниет) строп, и в празднестве рук прокаплет храмина, екклс. | строп, зап. пск. ЧЕРДАК, подволока. снести что на или под стром, на поветь. | потолок. стрoпочка ж. сар. матица, потолочная балка, переводина. стропец, стропень...
МІКРОТОПОНІМИ СКОЛІВЩИНИ, ЩО ПОХОДЯТЬ ВІД ТЕРМІНІВ НА ОЗНАЧЕННЯ РЕЛЬЄФУ МІСЦЕВОСТІ
Наталія Сокіл: Слово стріп є багатозначним, а однією із його сем є “висока гора” [Онишк., ІІ, с.
260], що відповідає реаліям досліджуваної місцевості. Також відповідний апелятив має ще
значення “висунута вперед частина гори між потоками”, “купа”...
В етимологічному словнику: [стріп1] "покрівля; сніп для покривання даху; лінія з’єднання солом’яного даху зі стіною (Мельничук); отвір у гребені даху (Недільський); отвір у причілку стріхи (Онишкевич); стеля (Верхратський); небозвід (Недільський), [строп] стеля в кімнаті (Піскунов), [стропець] "укладка з десяти снопів" (лексика Полісся), стропило "кроква", [стропина] "мостина" (Недільський), [стропинє] (Недільський)...
[стріп2] "купа"...
Подивився я словник Недільського. є там стропина (стропила нема). Судячи з усього, укладачі словника взяли "стропило" зі стелі (звісно, в переносному значенні цього слова).
Добре. Норм воно не порушує. Додам.
2. Згоден з Вами, що "первісне - це жива мова, а література - вторинне". я не висловлював такої тези: "лише те слово є легітимним, яке використано письменником є дуже сумнівною". Я трохи читаю і трохи знаю мовний рівень українського письменства . не всього, звісно.
3. Згоден, що Ви відчуваєте мову. Але відчуття деколи нам зраджують, тому тре перевірятися (для цього є словники, порадники і література).
4. Про Котляревського і його мову - довго писати .