Уэльс

[Анатолій]

Уэльс — Валія (Валлія?????), (Уельс?????).

[краєзнавець]

Я зустрічав українську транскрипцію Вельс.
Це якось лягає в русло таких слів як Айзенгавер замість Эйзенхауэр тощо. Якщо триматися цього русла, то
Уэльс - Вельс

[Анатолій]

Я зустрічав українську транскрипцію Вельс.

Теж таке бачив, але як переклад прізвища Wells. А тут ідеться про країну Wales (звучить англійською призлизно як Вейлз).

P. S. Сам цим інколи грішу: не кажуть зустрічати, коли йдеться про поняття, явища, слова тощо. Не можна зустріти українську транскрипцію, на неї можна натрапити.

[Анатолій]

Кілька покликань:
Стаття з УСЕ.
Зі словника Голосквича
Англіцизми в сучасних українських словниках

[Кувалда]

Виходячи з того, що пишуть довідники, назва «Уельс» походить від Wales, а те, у свою чергу, від германського Walh (однина) і Walha (множина), що означає "іноземець" або "чужий", якими були «романізовані». В строанглійській мові Waelisc вживали, коли мова йшла про кельтських бритів, а Wēalas – коли про їхні землі. Таке ж походження у волоського горіха (walnut, що означє «іноземний горіх). Є Валлонія (Wallonia) в Бельгії, Валахія (Wallachia) в Румунії, Корнволл (Cornwall) в Англій.
Отже, якщо брати за основу початкове слово, то Валія (подвоєна лл, хоч і за чинним правописом, але це надмірність, яку, будемо сподіватись, усунуть з правопису, тим паче, що всі ці подвоєння в мові-оригіналі не звучать), якщо брати англійське слово, то мав би бути Вейлз, але враховуючи легкість й, досить і Велза. Уельс – зрозуміло, російський варіянт, який увійшов в нашу мову за часів «мінімальних розбіжностей». Тому пропоную залишити і Валію, і Велз. Врешті, це не єдиний випадок, коли одне і теж слово позначаємо по-різному: Париж – Парі Сен-Жермен, Рим – Рома тощо. Хоча я б особисто віддав перевагу Валії.