Зате — за те
Зате — сполучник.

Переважно: протиставляє речення або члени речення; те саме, що й
але, проте, однак.

На вулиці йде дощ, зате (= але, проте, однак) вітру немає.

Дуже рідко: приєднує підрядні наслідкові речення; те саме, що й
тому.

На вулиці йде дощ, зате (= тому) я лишився вдома.
За те — прийменник із займенником.

Прошу пробачення за те, що поводився нечемно.

За те завдання його похвалили.