В українській мові дієслово завойовувати насамперед вживають у значенні «силою війська підкоряти, загарбувати чужі території, поневолювати кого-небудь»: завойовувати чужу землю, завойовувати сусідній народ.
Іноді це ж слово вживають у переносних значеннях, коли не йдеться ні про які воєнні дії, а мовиться про те, що в боротьбі, праці, переборюючи труднощі, досягають чогось; перетягають на свій бік, привертають до себе кого-небудь; розвідують, освоюють, підкоряють що-небудь невідоме, неосвоєне.
Однак багато мовознавців такі переносні значення вважають стилістично недоречними, радячи послуговуватись іншими варіантами:
завойовувати авторитет — здобувати (заслужувати) авторитет, заживати собі авторитету завойовувати довіру — здобувати довіру завойовувати космос — підкоряти космос завойовувати незалежність, свободу — здобувати (виборювати) незалежність, свободу, досягати незалежності, свободи завойовувати перевагу — здобувати (діставати) перевагу завойовувати першість, звання чемпіона — здобувати (виборювати, вигравати) першість, звання чемпіона завойовувати собі симпатії — привертати до себе симпатії, здобувати до себе прихильність, прихиляти до себе. завойовувати становище — домагатися (досягати) становища, здобувати становище.