Довузовский

[Анатолій]

Довузовский — довишівський.
довузовская подготовка (абитуриентов) — довишівська підготовка (вступників).

[Кошик]

А може краще "доуніверситетський"?
Не подобається мені, коли в такому вигляді абревіатури вживають)

[Наталя]

А може краще "доуніверситетський"?
Не подобається мені, коли в такому вигляді абревіатури вживають)

Справа в тім, що виш - це не тільки університет. Вища школа - це й інститут, і академія...

[Поліщук Світлана]

Довузовский — довишівський.
довузовская подготовка (абитуриентов) — довишівська підготовка (вступників).

На скільки я знаю ВУЗ - вищий учбовий заклад, а ВИШ як буде розшифровуватись?

[Листопад]

Довузовский — довишівський.
довузовская подготовка (абитуриентов) — довишівська підготовка (вступників).

На скільки я знаю ВУЗ - вищий учбовий заклад, а ВИШ як буде розшифровуватись?

Учбовий - це незугарна калька з російської. Зазвичай нині уживають абревіатуру ВНЗ - вищий навчальний заклад. Однак прикметника від такої абревіатури не утвориш.
А виш - це вища школа.

[Кувалда]

Загалом так стосовно «вузу», але й з «вишем» є одна проблемка . Справді, від початку відповідником до російського «вузу» був «виш». В 30-х з ним «розібралися», але на початку 90-х в «Російсько-українському словнику», здається Олійника, вже «виш» йшов першим відповідником до «вузу», а другим був сам «вуз». В Законі про вищу освіту нема ні «вузу» ні «вишу». Найчастіше використовують абревіятуру ВНЗ (не дуже зручну). Професор А.Свідзинський пропонує новотвір «вназ» (як на мене, невдалий). У Жайворонка в «Російсько-українському словнику» (рекомендація від Ін-ту мовознавства НАНУ) стаття вже така: «вуз (высшее учебное заведение) устарев. вуз, -у (вищий навчальний (разг. учбовий заклад), виш, -у (вища школа)…» Попри супровід словами устаревшее, разговорное на перше місце поставили «вуз», усвідомлюючи згадану вище незугарність, але й водночас й те, що, на жаль, «виш» не «пішов» в маси (хоча медії його вживають, і здається, частота зростає). До речі, до «вишу» радить повернутися і О.Пономарів в своїй «Культурі слова».
Яка ж проблемка з «вишем». Незрозуміло, чому тут маємо ступенювання прикметника, тобто, чому замість логічного «початкова, середня, висока» освіта маємо «початкова, середня, вища», адже «вища» була б логічна в ряду «нижча, середня, вища». Тут було б цікаво з’ясувати, як в інших слов’янських мовах, а також в романо-германських. Хоча загалом, це все ж не проблема, а проблемка. А також як в інших мовах з перекладом «довузовского».
Але є й проблема . Слово «підготовка» не менш «гарне» в українській, ніж «вуз». У нас таких слів на -овка взагалі може з десяток (головка, коновка, московка тощо) і вони не віддієслівні. АС дає відповідники "готування, підготування". Інші словники пропонують ще "підготова". Поки найкращим відповідником бачу довишівська (доуніверситетська) підготова. Доуніверситетська — бо практично навчальних інститутів й академій не залишилось

[краєзнавець]

Та залишилося ще академій - он Академія податкової служби в Ірпені, Академія митної служби в Дніпрі, Академія державної служби при Президенті, Українська муніципальна академія і прочая, і прочая...

[Листопад]

Та залишилося ще академій - он Академія податкової служби в Ірпені, Академія митної служби в Дніпрі, Академія державної служби при Президенті, Українська муніципальна академія і прочая, і прочая...

Не знаю про інші названі вами заклади, а от в Ірпені вже років три-чотири як університет, а не академія. Буваю там інколи.

[Cherepaxa]

Яка ж проблемка з «вишем». Незрозуміло, чому тут маємо ступенювання прикметника, тобто, чому замість логічного «початкова, середня, висока» освіта маємо «початкова, середня, вища», адже «вища» була б логічна в ряду «нижча, середня, вища». Тут було б цікаво з’ясувати, як в інших слов’янських мовах, а також в романо-германських. Хоча загалом, це все ж не проблема, а проблемка. А також як в інших мовах з перекладом «довузовского».

/.../ Доуніверситетська — бо практично навчальних інститутів й академій не залишилось

Попри те що ступенювання прикметників у російській та українській мові є дещо відмінним, прикметник вищий в українській мові може бути відповідником до російського слова высший. Має він також інші значення (окрім вищого ступеня прикм. високий. Верховный суд - вищий суд. Высшее сословие - вищий стан.
Отже, вища освіта.
Щодо аналогій в інших мовах:
В англійській мові маємо higher education порівняно з high (secondary) education - середня освіта - та compulsory education.
У Польщі також уживаним є термін wykształcenie wyższe поряд із: wykszt. średnie, zawodowe, gimnazjalne (lub liceum), podstawowe.

Схоже, ця градація в багатьох країнах є перекладеною.

... Академії наче й є, але це слово майже не вживається в питомому значенні (за назвою, у складі якої є академія, не стоїть відповідна система освіти).

[Анатолій]

Ось тут уже обговорювалося питання про виш.
Про те, що виш — це саме висока (а не вища) школа йдеться тут.
А ще варто свого часу була Українська (таємна) висока політехнічна школа, Українська економічна висока школа, нині діє Банковні інститут висока школа.
Сам термін — висока школа — використовується, зокрема, в Історії України Наталії Полонської-Василенко.
Очевидно, це калька з німецької Hochschule — буквально висока школа.