Плебания - плебанія.
Можна позначити як діал.
"Плебания (польск. plebania, белор. Плябанія) — двор священника католической, реформаторской или униатской церкви в Польше и в Белоруссии в 16-20 веках. Обычно располагался около храма, включал жилой дом и хозяйственные постройки. Деревянная жилая застройка выполнялась преимущественно в традициях народного зодчества. Планировка дома обычно 3-камерная, в XIX — нач. XX столетья более сложной структуры", - так каже російська вікіпедія.
"Серед різноманітних пам'яток народної архітектури виділяються і будинки священиків (плебанії, резиденції)."
(так пишуть в одній зі статей на сайті "Життя карпатського народу").
"XIV-XVII ст. характеризується входженням до староукраїнської мови значної кількості латинських і сполонізованих латинських елементів здебільшого на позначення понять католицької гілки християнства (каплиця, кляштор, плебан (клебан), плебанія (клебанія) та ін.).
До реєстру мікрогрупи назв приміщень-жител священиків і монахів входять попівство, плебанія (клєбанія), фара, приходство, балган, резиденція, пробоство, пасторат, келія, келиица, кельица (келеица), келійка (келенька), келієчка, молчальница, а також аналітичні назви попова хата, громадська (парихарна, парохіяльна) хата, батющиний двір. Серед конституентів цієї мікрогрупи наявна диференціація щодо конфесійної приналежності: назви попівство, попівщина досить активно вживаються у мовленні українців стосовно оселі і дому православного та греко-католицького священика, лексеми плебанія, фара називають дім католицького пароха, а слово пасторат – протестантського."
(Піддубна Н.В. (Харківський державний педагогічний університет ім.Г.С.Сковороди) "Формування номенклатури назв релігійних споруд в українській мові", http://www.disser.com.ua/contents/2884.html ).
У Гната Хоткевича є оповідання з назвою "Недобудована плебанія".
"Священик, який не спав і безперестанку швендяв по плебанії, відчинив двері кухні і з ощадності загасив недогарок костьольної свічки біля Ходоунського."
Ярослав Гашек "Пригоди бравого вояка Швейка", пер. Степана Масляка).