Колористика

[Усезнайко]

Колористика — колористика.

[Кувалда]

додано

[краєзнавець]

А чому це і українською колористика, а не кольористика?
З російською зрозуміло, там відсутній колір (як колір) і кольори.
Але ж в українській це є!
Тому, на мій погляд, українською мало б бути кольористика.

[Усезнайко]

А чому кольористика, а не кольрознавство? Будьмо послідовними!

[Кувалда]

Цветоведение - это комплексная наука о цвете, включающая систематизированную совокупность данных физики, физиологии и психологии, изучающих природный феномен цвета, а также совокупность данных философии, эстетики, истории искусства, филологии, этнографии, литературы, изучающих цвет как явление культуры.

Колористика - это раздел науки о цвете, изучающий теорию применения цвета на практике в различных областях человеческой деятельности.

Поправив

[Усезнайко]

Борис Рогоза й Марія Волощак уважають кольористику неправильною формою.

[Кувалда]

за совковими і офіційними теперішніми словниками це і є "неправильна" форма. Але ж ми беремо за взірець Грінченка і АС. Тобто розумні форми. Бо якщо кольоровий, то й кольорит, кольористика тощо, а якщо колористика, то тоді колоровий і колорит. В АС:
Колори́ме́тр – кольоромі́р (-ру). [1]
Колори́ст – кольори́ст (-та) и кольори́ста (-ти). [1]
Колори́стый – кольори́стий. [1]
Колори́т –
1) кольори́т (-ту);
2) (оттенок) за́краска. Придать -ри́т – нада́ти за́краски чому́. [1]
Колори́тный – кольори́тний.

І навіть в теперішньому офіційному УЛІФі:
кольоре́я
кольори́стий
кольори́стика
кольористи́чний
кольори́стість
кольори́сто
кольоро́вий
кольоро́вість
кольорозна́вство
кольорокоре́ктор
кольорому́зика
кольороподі́бний
кольоропо́діл
кольорочутли́вість
кольорува́ти
Правда, щоб сильно не відриватися від совєтського, є і
колориза́ція
колори́метр
колориметри́чний
колориме́трія
колори́ст
колори́стика
колористи́чний
колористи́чно
колори́стка
колори́т
колори́тний
колори́тність
колори́тно
ко́лор-і́ндекс
Ви пропонуєте сприяти такому "роздвоєнню"? Як на мене, і без нас є кому підтримувати совєтські "надбання"

[Усезнайко]

Це ж латинізм. Щоб почути від пересічного українця кольоритний, треба добре пошукати такого. До того ж колір за чинними правилами потрібно відмінювати інакше, тобто ж л тверде, а не м'яке. Я, звісно, за те, щоб вернутись у 30-і роки і писати все за логікою мови, якою її було наділено, але знов-таки: не відбиває дійсність розмовної мови. Тому вважаю, що краще латинізм, аніж неписані правила.

[Кувалда]

вибір на користь "пересічного українця" призведе до скамейок, канєшна, пунімаєш, карочє тощо, а також невибагливих вставних слів ... — така дійсність "розмовної мови".
З якого це дива, л там тверде?
Латинське слово color. Чи запозичували безпосередньо чи через польський kolor — не суттєво. І в нас він колір, кольору... З якого дуба злетіла "колористика"? З російського. Вони запозичили колор. І в них логічно – колористика, а звідси і в українській мала стати колористика, бо спільна ж термінологія в ті часи була. Залишім традицію звірятися за російським правописом офіційним мовознавцям. Не хочуть розігнутися, хай ходять згорбленими.
"Це привабливий, кольоритний, ніби з оповідань Джека Лондона, вертеп зі запахами тютюну, олії, риби, цибулі, це стовковисько типів й характерів, це щедра долоня, що за маленькі гроші, пропонувала вам ситість, це місце, де, крім "гамбургів" і ’’гот-догів", ви дістали рідні борщі й вареники, а до того зустрілись "зі своїми" і наговорилися до хрипоти про найважливіші проблеми світу" (У.Самчук). "І не тільки «Енеїда», сам Котляревський теж був продуктом переходової доби, — з живими симпатіями до кольоритного минулого він сполучав уважне прислухання до нових культурних та літературних смаків, що йшли з російських центрів" (М.Зеров). "Цей кольоритний епізод цікавий тим, що, з одного боку, малює державну свідомість Вітовта та литовських магнатів, а з другого — свідчить про ставлення цісаря і взагалі Европи до Великого Князівства" (Н.Полонська-Василенко).
Вам відомі ці непересічні люди?