Бытовать
Re: Бытовать
та важко уявити побут думки 

Re: Бытовать
Шановний xrju, ми можемо багато чого сказати про думку: що вона живе, побутує, блистить, гниє чи що там ще. Але до всіх цих поетичних знахідок в кращому разі, а в гіршому – просто калькування з російської - тре’ підходити виважено. "Скамейка" он теж норм не порушує, і в гуглі її багато
. побутує думка – це просто калька з "бытует мнение", відверто кована (може, вона ще й меблями обзаведеться для свого побутування?
), і без будь-якого додаткового сенсу до слів "є", "поширена". В гуглі загалом і в СУМі зокрема можна багато чого знайти. Щоб розв’язати цю суперечку, пропоную 2 варіянти: 1) приклади з української класики чи "напівкласики" (зрозуміло, без соцреалістів); 2) на прикладі з романо-германських/польської,чеської показати, що в них теж "побутує думка". Власне, вислів сам по собі норм не порушує. Можна й додати, але підставово.


Re: Бытовать
1) Пробачте, якщо єдиний повний нормативний тлумачний словник визначає слово «побутувати» як «існувати, бути наявним (у побуті)», то чому не можна перекласти «бытует мнение» як «побутує думка», що рівнозначно за СУМ-11 вислову «існує думка (в укладі життя певного народу, соціальної групи)» — якщо розкрити слово «побут» за тим же словником?
У вашому ж «народному словнику» є лише варіанти перекладу «є думка», «поширена думка». Гадаю, підстави потрібні не для того щоб включити до словника переклад, що «норм не порушує», за вашими словами, і є широковживаним, а для того, щоб його туди не додати.
Факт запозичення з іншим мов — не достатня підстава виключати зі словника зручні, органічні, змістовні та вживані конструкції як ця. Не вилучати ж нам зі словника «дах» і «шухляду» на основі факту запозичення з німецької і відсутності «шухляди» в російській (чи якій іншій) мові.
2) Сучасні «класики»:
У вашому ж «народному словнику» є лише варіанти перекладу «є думка», «поширена думка». Гадаю, підстави потрібні не для того щоб включити до словника переклад, що «норм не порушує», за вашими словами, і є широковживаним, а для того, щоб його туди не додати.
Факт запозичення з іншим мов — не достатня підстава виключати зі словника зручні, органічні, змістовні та вживані конструкції як ця. Не вилучати ж нам зі словника «дах» і «шухляду» на основі факту запозичення з німецької і відсутності «шухляди» в російській (чи якій іншій) мові.
2) Сучасні «класики»:
- «Побутує думка, що головне — економіка: дешевший газ, а тоді розвинеться культура і література» (Ліна Костенко, Gazeta.ua, 20.09.2011)
- «Серед істориків національних рухів модерної доби побутує думка, що .. у Центральній і Східній Європі саме поети, філологи та історики створювали національності» (Ярослав Грицак, Від старої до нової України)
- «Побутує думка, що одним із перших у сучасному розумінні термін конституція почав вживати відомий французький філософ Шарль Монтеск'є..» (Ірина Фаріон, Слово просвіти, № 37 (622))
Re: Бытовать
не надто ускладнюю. совєтські словники недаремно називали російсько-російськими. "єдиний повний нормативний тлумачний словник" — совкове дітище, і ставитися до нього тре’ відповідно. Це не Грінченків словник і не АС.
Підставою для невнесення такої сполуки: початковим був "побут" від якого утворили "побутувати". А це незвичний словотвір, в мові відбувається навпаки: є діслово, а від нього творять іменник; а от від іменників дієслова творять рідко (від професій, скажімо, чи якісь письмаківські ковані витворки). До того ж до 30-х принаймні цього слова не було в українських словниках. А тодішні словникарі куди більше жили своїм розумом, ніж пізніші калькороби. Це було для мене підставою обережно поставитися до слова. Заніс у словника тільки тому, що є в словнику Жайворонка (на сьогодні серед офіційних словників він найдальше віддійшов від совєтського словникарства). "побутує думка" не є ані змістовною, ані органічною, зате є вживаною і зручною для частини мовців. Хоча воно ще гірше, ніж вислів "існує думка" (теж думаю здертий з того ж джерела). Але Ви навели приклади. Додаю.
Підставою для невнесення такої сполуки: початковим був "побут" від якого утворили "побутувати". А це незвичний словотвір, в мові відбувається навпаки: є діслово, а від нього творять іменник; а от від іменників дієслова творять рідко (від професій, скажімо, чи якісь письмаківські ковані витворки). До того ж до 30-х принаймні цього слова не було в українських словниках. А тодішні словникарі куди більше жили своїм розумом, ніж пізніші калькороби. Це було для мене підставою обережно поставитися до слова. Заніс у словника тільки тому, що є в словнику Жайворонка (на сьогодні серед офіційних словників він найдальше віддійшов від совєтського словникарства). "побутує думка" не є ані змістовною, ані органічною, зате є вживаною і зручною для частини мовців. Хоча воно ще гірше, ніж вислів "існує думка" (теж думаю здертий з того ж джерела). Але Ви навели приклади. Додаю.
Re: Бытовать
«…в мові відбувається навпаки: є діслово, а від нього творять іменник» — джерело?
Одразу пригадується відомий випадок словотворення, що ілюструє обидва напрямки: (мара) — мріти — мрія (Олена Пчілка) — мріяти (Рильський).
Віддієслівна форма словотворення загалом характерніша російській мові. Тому, наприклад, у них «выступающий», а у нас «промовець» і т. п.
P.S. Якщо пропускати цитати із Леніна, заангажовані тлумачення і обмежувальні позначки, то СУМ — це чудовий словник. Звісно, треба б створити аналогічний на основі також і репресованої, і сучасної літератури, але «маємо те, що маємо». Принаймні його створювали на основі картотеки, а не «самописно», як творився словник Кримського-Єфремова та ваш «народний словник». — Перепрошую за критичну зернинку.
Одразу пригадується відомий випадок словотворення, що ілюструє обидва напрямки: (мара) — мріти — мрія (Олена Пчілка) — мріяти (Рильський).
Віддієслівна форма словотворення загалом характерніша російській мові. Тому, наприклад, у них «выступающий», а у нас «промовець» і т. п.
P.S. Якщо пропускати цитати із Леніна, заангажовані тлумачення і обмежувальні позначки, то СУМ — це чудовий словник. Звісно, треба б створити аналогічний на основі також і репресованої, і сучасної літератури, але «маємо те, що маємо». Принаймні його створювали на основі картотеки, а не «самописно», як творився словник Кримського-Єфремова та ваш «народний словник». — Перепрошую за критичну зернинку.
Re: Бытовать
джерело – я
.
промовець — це теж віддієслівний іменник.
Картотека – велика сила. Береш 50-томовик Лєніна і створюєш картотеку. "Самописно" — це як? Коли надсилають матеріяли кореспонденти, а редагують та добирають лексику найкращі мовознавці? Єфремов, Кримський, Грінченкова, Голоскевич, Ганцов. Чесно кажучи, не бачу серед пізніших словникарів, кого можна було б поставити поряд. Хіба Вирган, Пилинську, Наконечного. Так ті свого словника на базі Академічного зробили
.
Щодо "народного" - то значною мірою Ваша заувага слушна. За таку критичну зернину дякую
.

промовець — це теж віддієслівний іменник.
Картотека – велика сила. Береш 50-томовик Лєніна і створюєш картотеку. "Самописно" — це як? Коли надсилають матеріяли кореспонденти, а редагують та добирають лексику найкращі мовознавці? Єфремов, Кримський, Грінченкова, Голоскевич, Ганцов. Чесно кажучи, не бачу серед пізніших словникарів, кого можна було б поставити поряд. Хіба Вирган, Пилинську, Наконечного. Так ті свого словника на базі Академічного зробили

Щодо "народного" - то значною мірою Ваша заувага слушна. За таку критичну зернину дякую

Re: Бытовать
«Самописно» це коли до словника входять слова, які ніколи в мові не вживалися і не вживатимуться. Не можу зараз навести приклади, але такі надпуристичні вигадки у Кримського-Єфремова трапляються. Особливо це помітно в порівнянні із «сусіднім» у вас словником Ніковського.
Картотека — таки велика сила, коли вона створюється за адекватним корпусом. СУМ має достатньо адекватний корпус: лише з Лесі Українки понад 8000 цитат, понад 10 тис. — з Івана Франка. При цьому з Леніна — близько 2000.
P.S. «Самописно» це також коли редактор пручається додавати вживані у мові обороти. Як ви оце вище.
Картотека — таки велика сила, коли вона створюється за адекватним корпусом. СУМ має достатньо адекватний корпус: лише з Лесі Українки понад 8000 цитат, понад 10 тис. — з Івана Франка. При цьому з Леніна — близько 2000.
P.S. «Самописно» це також коли редактор пручається додавати вживані у мові обороти. Як ви оце вище.
Re: Бытовать
та всі слова – вигадки
. не знаю, що таке "надпуристичний" і не помітив в словнику надмірного пуризму
. Але словник таки "українсько-український". І це добре.
Сумніваюсь, що укладачі СУМу мали поняття зелене про "корпус". І сумніваюсь, що він є у них сьогодні. Тепер якраз укладають 20-томовий "шедевр".
Картотека — звісно, велика сила.Але дуже залежна від укладачів. І якщо укладач, скажімо, білодідівець, то й картотека буде білодідівською (хоч, звісно, в ній буде і багато цінного).
А редактор і має пручатися калькам, які в мову потрапили тільки тому, що були часи "спільної термінології". І мають такий же зміст, як і ті часи.


Сумніваюсь, що укладачі СУМу мали поняття зелене про "корпус". І сумніваюсь, що він є у них сьогодні. Тепер якраз укладають 20-томовий "шедевр".
Картотека — звісно, велика сила.Але дуже залежна від укладачів. І якщо укладач, скажімо, білодідівець, то й картотека буде білодідівською (хоч, звісно, в ній буде і багато цінного).
А редактор і має пручатися калькам, які в мову потрапили тільки тому, що були часи "спільної термінології". І мають такий же зміст, як і ті часи.