Старатель

[Andriy]

1. м. устар. Тот, кто проявляет заботу, попечение о ком-л., чем-л. 2. м. Тот, кто занимается кустарной добычей золота.

1) (заст.) стара́тель
2) ру́дник-аматор? вільний золотошука́ч?

[Танка]

Так подано у тритомному російсько-українському словнику (Головащук, Бахмут, Білодід, Рильський, Коробчинська та ін.), Київ, "Наукова думка", 1969:

старатель 1. уст., прост. дбайливець, -вця, піклувальник; 2. горн. старатель.

старательница уст., прост. дбайливиця, піклувальниця.

старательский горн. старательський

[Кувалда]

додано