и, ж. 1. см. серый. 2. перен. Нечто маловыразительное, посредственное, серое (в 3 знач.); также о ком-н. некультурном, необразованном (пренебр.). Незачем читать эту с. Эх ты с.1
сірість?
Серость
Re: Серость
Також сірина, сіризна
СУМ-11
СІРИНА, и, ж. Абстр. ім. до сірий 1—4. Глибока зима. Небо закуталось в однобарвну сірину (Ольга Кобилянська, І, 1956, 547);
// Сіра барва чого-небудь. Сірина осіннього неба; Сірина води.
Том 9, стор. 229.
СІРИЗНА, и, ж. Те саме, що сірина. Атлетичного складу молодий чоловік, одягнений за останніми химерами моди, що навіть трохи вражало на фоні сіризни Нашого, він не міг не привернути до себе уваги (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 136).
Том 9, стор. 229.
СУМ-11
СІРИНА, и, ж. Абстр. ім. до сірий 1—4. Глибока зима. Небо закуталось в однобарвну сірину (Ольга Кобилянська, І, 1956, 547);
// Сіра барва чого-небудь. Сірина осіннього неба; Сірина води.
Том 9, стор. 229.
СІРИЗНА, и, ж. Те саме, що сірина. Атлетичного складу молодий чоловік, одягнений за останніми химерами моди, що навіть трохи вражало на фоні сіризни Нашого, він не міг не привернути до себе уваги (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 136).
Том 9, стор. 229.