заниматься
заниматься
заниматься спортом, сексом — спортувати, сексувати?
Re: заниматься
не доводилося чути, але слова створено правильно 
.
.Re: заниматься
Мені теж, але ж займатись спортом, сексом не по-українськи. Треба ж щось до словника додати. Якщо на друге можна використати злягання, то на перше — не добрав. Спортування ж немає.
Re: заниматься
1) злягання не всюди підійде, бо грубе. Загалом стосовно перекладу "заниматься сексом" колись було вже обговорення. Щодо "сексувати", то воно, попри правильність утворення, дещо двозначне, бо може стосуватися: а) моменту сексу; і заняття "по жізні" (мається на увазі ловеластво тощо). Але якщо з контексту зрозуміло, то слово можна цілком вживати, незалежно від того, наскільки воно поширене. Заводьте в мову, може, народ підтримає 
2) стосовно "спортувати" аналогічно є певна двозначність, але, як і "сексувати", воно утворене традиційним мовним засобом: за допомогою -увати. Тому нема перешкод для заведення. Ба більше, "спортування" якраз уже вживане (принаймні було). Як пише Прохасько: "Десь між першою і другою світовими війнами змінилися навіть поняття, що стосувалися солдатського тіла і генеральських голів. Таке популярне слово руханка витіснялося словом спортування. Слова – це тенденції, які міняють хід війни" (http://rus.4post.com.ua/gromada/print/92895.html).
Щодо власне слова "займатися", ситуація трохи кепська. Бо, як свідчить АС (стаття "Заниматься":
3) чем (трудится) – роби́ти щось, бра́тися, узя́тися до чо́гось, ходи́ти, по́ратися, працюва́ти коло чо́го, удава́тися, уда́тися до чо́го, захо́дитися, заходи́тися коло чо́го, (мало употреб.) займа́тися, за(й)ня́тися коло чо́го, чим; (учиться) учи́тися. [Що він ро́бить у місте́чкові? – Гандлю́є. Бра́вся до нау́ки щи́ро (Грінч.). Вони́ коло цьо́го ді́ла хо́дять. Кра́ще вже сі́сти й щось роби́ти, коло ді́ла яко́гось по́ратися (Крим.). Узя́тися до торгі́влі. А коло нау́ки бага́то працю́є? (Крим.). Па́рубок вда́вся до чита́ння (Крим.). Взи́мку столяру́є (занимается плотничеством), а влі́тку у хліборо́бство вдає́ться (Г. Барв.). Вам до́бре: не займа́єтеся хліборо́бством, то й нема́ ніяко́ї перепо́ни (Звин.)]. -ться какой-л. деятельностью, профессией, в смысле «состоять кем» в укр. яз. передается, через глаголы с окончан. -ува́ти, -юва́ти, напр.: -ться профессорской деятельностью – професорува́ти, ремесленной – ремісникува́ти, учительской – учителюва́ти, купеческой – крамарюва́ти, купцюва́ти и т. д. -ться политиканством – політикува́ти. -ться виноградарством – ходи́ти коло виногра́ду;виноделием – вино́ роби́ти; звероловством – лови́ти зві́рів; овцеводством – коха́ти ві́вці, вівча́рити; огородничеством – ходи́ти, працюва́ти коло горо́дів, городникува́ти; птицеводством – коха́ти пти́цю; рыболовством – риба́лити; садоводством – ходи́ти коло садкі́в, коха́ти садки́; свиневодством – розво́дити свине́й; скотоводством – скота́рити, коха́ти худо́бу; хлебопашеством, земледелием – коло землі́, коло хлі́ба ходи́ти, хліборо́бити, рільни́чити, працюва́ти коло землі́; хозяйством – господарюва́ти; сельским хозяйством – працюва́ти, ходи́ти коло сільсько́го господа́рства. -ма́ться, -ня́ться гончарством, кузнечеством, плотничеством, портняженьем, сапожничеством и т. д. – ганчарюва́ти, ковалюва́ти, столярува́ти, кравцюва́ти, шевцюва́ти и т. д., сов.взя́тися до ганчарюва́ння, до кова́льства, до столя́рства, до кравцюва́ння, до шевцюва́ння и т. д. -ться лечением, перепиской – лікува́ти, перепи́сувати, (на пиш. машинке) друкува́ти, сов. взя́тися (поча́ти, ста́ти) лікува́ти, перепи́сувати, взя́тися до лікува́ння, до перепи́сування. -ться куплей, продажей чего – купува́ти, продава́ти що. -ться сплетнями – плеска́ти, плітки́ розво́дити. -ться доносами – вика́зувати на ко́го, доно́сити на ко́го, сов. ста́ти вика́зувати, доно́сити на ко́го. -ться грабежом, воровством – грабува́ти, злодія́чити (злодіюва́ти, кра́сти). -ться спекуляцией, контрабандой – спекулюва́ти, пачкарюва́ти. -ться изучением, исследованием (изысканием) чего – студіюва́ти, дослі́джувати що, сов. узя́тися до студіюва́ння, до дослі́джування чого́. -ться писанием стихов – віршува́ти. -ться математикой, географией – а) (изучать) студіюва́ти матема́тику, геогра́фію; б) (учить) учи́ти матема́тику, геогра́фію.-ться частными уроками – дава́ти прива́тні ле́кції. -ться уроками (учить) – учи́ти ле́кції. -ться чем (учиться) – учи́тися чого́. -ня́лся историей – взя́вся учи́ти істо́рію, узя́вся до істо́рії. -ться с кем – а) (учить кого) учи́ти, навча́ти кого́ чого́ (істо́рії, матема́тики); б) (совместно) учи́тися вку́пі (ра́зом) з ким. -ться кем – а) (развлекать кого) забавля́ти кого́. -ми́сь гостями – заба́в, поба́в го́сті (госте́й); б) заходи́тися коло ко́го. Доктор -ня́лся больным, пациентом – лі́кар заходи́вся коло хо́рого, коло паціє́нта. -ться едой, чтением (увлечься) – захо́плюватися, захопи́тися ї́жею, чита́нням. -ться делом – працюва́ти. -тьсяпустяками – марнува́ти час на дурни́ці. -ться ничегонеделанием – справля́ти гу́льки, (сидя) си́дні, (лёжа) ле́жні. -ться в учреждении – працюва́ти в устано́ві.-ться в военном комиссариате – працюва́ти у військо́вому комісарія́ті. Целый день -юсь чтением, шитьём, хозяйством и т. п. – уве́сь день чита́ю, ши́ю, хазяїну́ю, господарю́ю. -ться своими делами – роби́ти свої́ спра́ви, пильнува́ти свої́х справ, по́ратися коло свої́х справ. Ничем не -ться кроме… – нічо́го не роби́ти, опрі́ч…, нія́кої робо́ти не ма́ти, опрі́ч… Нужно -маться – тре́ба працюва́ти, (учиться) учи́тися. Мы -емся в школе с девяти до двух часов дня – ми учимо́сь у шко́лі з дев’я́тої до дру́гої годи́ни дня. Давайте -мё́мся делом, пением, музыкой и т. д. – ну́мо до пра́ці, до спі́вів, до музи́ки. -ться чем с любовью, ревностно – коха́тися в чо́му, упада́ти за чим. [Ду́же коха́вся в садівни́цтві. Ми почали́ вчи́тись од за́хідніх наро́дів, ні́мців, то-що, які са́ме тоді́ ду́же почали́ за нау́кою впада́ти (Єфр.)]. -ться собой – чепури́тися, дба́ти про свою́ вро́ду.
Як бачимо, "займатися" йде з приміткою (мало употреб.). І укладачів можна зрозуміти, бо слово "Займати" означає багато чого, але тільки не "займати себе якоюсь діяльністю". Хоча словник У-С спокійно дає варіянти: Занима́ться, заня́ться = 1. займа́ти ся, заня́ти ся, працюва́ти над чим, (вівчарством) — вівчарюва́ти, гайдарюва́ти...
Є в такому значенні "займатися" і в Ніковського. Є у класиків: Був би Вам дуже вдячний за всяку поміч і раду, тим більш цінну, що Ви займаєтесь етнографією (М.Коцюбинський). Та й, врешті, в самому АС є слово зайняття (в сенсі роботи).
Тому його варто залишити, тим паче, що виникнуть певні проблеми. Це власне видно зі статті АС. Слово "кохати" у такому сенсі як в АС і Грінченка (маю на увазі Взлелѣивать, возрощать, воспитывать (о дѣтяхъ, животныхъ, растеніяхъ)) тепер рідко застосовують до тварин чи рослин чи навіть діяльності. Але якщо "кохатися в фізиці", скажімо, звучить ще нічого, то "кохати вівці" – вже того .
Більше, якщо приклад з АС: "заниматься писанием стихов – віршува́ти" – правильний (і достатній), то переклад "заниматься математикой, географией – а) (изучать) студіюва́ти матема́тику, геогра́фію; б) (учить) учи́ти матема́тику, геогра́фію" неповний, бо математику студіюють школярі-студенти, а математики вже її швидше творять – "математикують"
А ще ж є складні іменники. Наприклад, літературознавство (це з найпростіших слів). "Літературознавствувати", "літературознавчити", "літературознавувати" тощо . Зрозуміло, не годиться.
Тому я б залишив уже "займатися", попри певну його внутрішньозмістову "недосконалість". Тоді буде такий (приблизний) розподіл слів зі АСівської статті: кохатися в літературознавстві (захоплюватися літературознавством, вдаватися до літературознавства, заходжуватися/працювати коло літературознавства тощо), нейтральніше – "займатися літературознавством", ще "учити літературознавство/навчати літературознавства". А щодо слова "кохати", то хіба "літературознавку", але не "літературознавство" (хоч словники дозволяють і останнє).
Підсумок
Можна "займатися сексом/спортом", можна і "сексувати/спортувати".
2) стосовно "спортувати" аналогічно є певна двозначність, але, як і "сексувати", воно утворене традиційним мовним засобом: за допомогою -увати. Тому нема перешкод для заведення. Ба більше, "спортування" якраз уже вживане (принаймні було). Як пише Прохасько: "Десь між першою і другою світовими війнами змінилися навіть поняття, що стосувалися солдатського тіла і генеральських голів. Таке популярне слово руханка витіснялося словом спортування. Слова – це тенденції, які міняють хід війни" (http://rus.4post.com.ua/gromada/print/92895.html).
Щодо власне слова "займатися", ситуація трохи кепська. Бо, як свідчить АС (стаття "Заниматься":
3) чем (трудится) – роби́ти щось, бра́тися, узя́тися до чо́гось, ходи́ти, по́ратися, працюва́ти коло чо́го, удава́тися, уда́тися до чо́го, захо́дитися, заходи́тися коло чо́го, (мало употреб.) займа́тися, за(й)ня́тися коло чо́го, чим; (учиться) учи́тися. [Що він ро́бить у місте́чкові? – Гандлю́є. Бра́вся до нау́ки щи́ро (Грінч.). Вони́ коло цьо́го ді́ла хо́дять. Кра́ще вже сі́сти й щось роби́ти, коло ді́ла яко́гось по́ратися (Крим.). Узя́тися до торгі́влі. А коло нау́ки бага́то працю́є? (Крим.). Па́рубок вда́вся до чита́ння (Крим.). Взи́мку столяру́є (занимается плотничеством), а влі́тку у хліборо́бство вдає́ться (Г. Барв.). Вам до́бре: не займа́єтеся хліборо́бством, то й нема́ ніяко́ї перепо́ни (Звин.)]. -ться какой-л. деятельностью, профессией, в смысле «состоять кем» в укр. яз. передается, через глаголы с окончан. -ува́ти, -юва́ти, напр.: -ться профессорской деятельностью – професорува́ти, ремесленной – ремісникува́ти, учительской – учителюва́ти, купеческой – крамарюва́ти, купцюва́ти и т. д. -ться политиканством – політикува́ти. -ться виноградарством – ходи́ти коло виногра́ду;виноделием – вино́ роби́ти; звероловством – лови́ти зві́рів; овцеводством – коха́ти ві́вці, вівча́рити; огородничеством – ходи́ти, працюва́ти коло горо́дів, городникува́ти; птицеводством – коха́ти пти́цю; рыболовством – риба́лити; садоводством – ходи́ти коло садкі́в, коха́ти садки́; свиневодством – розво́дити свине́й; скотоводством – скота́рити, коха́ти худо́бу; хлебопашеством, земледелием – коло землі́, коло хлі́ба ходи́ти, хліборо́бити, рільни́чити, працюва́ти коло землі́; хозяйством – господарюва́ти; сельским хозяйством – працюва́ти, ходи́ти коло сільсько́го господа́рства. -ма́ться, -ня́ться гончарством, кузнечеством, плотничеством, портняженьем, сапожничеством и т. д. – ганчарюва́ти, ковалюва́ти, столярува́ти, кравцюва́ти, шевцюва́ти и т. д., сов.взя́тися до ганчарюва́ння, до кова́льства, до столя́рства, до кравцюва́ння, до шевцюва́ння и т. д. -ться лечением, перепиской – лікува́ти, перепи́сувати, (на пиш. машинке) друкува́ти, сов. взя́тися (поча́ти, ста́ти) лікува́ти, перепи́сувати, взя́тися до лікува́ння, до перепи́сування. -ться куплей, продажей чего – купува́ти, продава́ти що. -ться сплетнями – плеска́ти, плітки́ розво́дити. -ться доносами – вика́зувати на ко́го, доно́сити на ко́го, сов. ста́ти вика́зувати, доно́сити на ко́го. -ться грабежом, воровством – грабува́ти, злодія́чити (злодіюва́ти, кра́сти). -ться спекуляцией, контрабандой – спекулюва́ти, пачкарюва́ти. -ться изучением, исследованием (изысканием) чего – студіюва́ти, дослі́джувати що, сов. узя́тися до студіюва́ння, до дослі́джування чого́. -ться писанием стихов – віршува́ти. -ться математикой, географией – а) (изучать) студіюва́ти матема́тику, геогра́фію; б) (учить) учи́ти матема́тику, геогра́фію.-ться частными уроками – дава́ти прива́тні ле́кції. -ться уроками (учить) – учи́ти ле́кції. -ться чем (учиться) – учи́тися чого́. -ня́лся историей – взя́вся учи́ти істо́рію, узя́вся до істо́рії. -ться с кем – а) (учить кого) учи́ти, навча́ти кого́ чого́ (істо́рії, матема́тики); б) (совместно) учи́тися вку́пі (ра́зом) з ким. -ться кем – а) (развлекать кого) забавля́ти кого́. -ми́сь гостями – заба́в, поба́в го́сті (госте́й); б) заходи́тися коло ко́го. Доктор -ня́лся больным, пациентом – лі́кар заходи́вся коло хо́рого, коло паціє́нта. -ться едой, чтением (увлечься) – захо́плюватися, захопи́тися ї́жею, чита́нням. -ться делом – працюва́ти. -тьсяпустяками – марнува́ти час на дурни́ці. -ться ничегонеделанием – справля́ти гу́льки, (сидя) си́дні, (лёжа) ле́жні. -ться в учреждении – працюва́ти в устано́ві.-ться в военном комиссариате – працюва́ти у військо́вому комісарія́ті. Целый день -юсь чтением, шитьём, хозяйством и т. п. – уве́сь день чита́ю, ши́ю, хазяїну́ю, господарю́ю. -ться своими делами – роби́ти свої́ спра́ви, пильнува́ти свої́х справ, по́ратися коло свої́х справ. Ничем не -ться кроме… – нічо́го не роби́ти, опрі́ч…, нія́кої робо́ти не ма́ти, опрі́ч… Нужно -маться – тре́ба працюва́ти, (учиться) учи́тися. Мы -емся в школе с девяти до двух часов дня – ми учимо́сь у шко́лі з дев’я́тої до дру́гої годи́ни дня. Давайте -мё́мся делом, пением, музыкой и т. д. – ну́мо до пра́ці, до спі́вів, до музи́ки. -ться чем с любовью, ревностно – коха́тися в чо́му, упада́ти за чим. [Ду́же коха́вся в садівни́цтві. Ми почали́ вчи́тись од за́хідніх наро́дів, ні́мців, то-що, які са́ме тоді́ ду́же почали́ за нау́кою впада́ти (Єфр.)]. -ться собой – чепури́тися, дба́ти про свою́ вро́ду.
Як бачимо, "займатися" йде з приміткою (мало употреб.). І укладачів можна зрозуміти, бо слово "Займати" означає багато чого, але тільки не "займати себе якоюсь діяльністю". Хоча словник У-С спокійно дає варіянти: Занима́ться, заня́ться = 1. займа́ти ся, заня́ти ся, працюва́ти над чим, (вівчарством) — вівчарюва́ти, гайдарюва́ти...
Є в такому значенні "займатися" і в Ніковського. Є у класиків: Був би Вам дуже вдячний за всяку поміч і раду, тим більш цінну, що Ви займаєтесь етнографією (М.Коцюбинський). Та й, врешті, в самому АС є слово зайняття (в сенсі роботи).
Тому його варто залишити, тим паче, що виникнуть певні проблеми. Це власне видно зі статті АС. Слово "кохати" у такому сенсі як в АС і Грінченка (маю на увазі Взлелѣивать, возрощать, воспитывать (о дѣтяхъ, животныхъ, растеніяхъ)) тепер рідко застосовують до тварин чи рослин чи навіть діяльності. Але якщо "кохатися в фізиці", скажімо, звучить ще нічого, то "кохати вівці" – вже того
. Більше, якщо приклад з АС: "заниматься писанием стихов – віршува́ти" – правильний (і достатній), то переклад "заниматься математикой, географией – а) (изучать) студіюва́ти матема́тику, геогра́фію; б) (учить) учи́ти матема́тику, геогра́фію" неповний, бо математику студіюють школярі-студенти, а математики вже її швидше творять – "математикують"
А ще ж є складні іменники. Наприклад, літературознавство (це з найпростіших слів). "Літературознавствувати", "літературознавчити", "літературознавувати" тощо
. Зрозуміло, не годиться. Тому я б залишив уже "займатися", попри певну його внутрішньозмістову "недосконалість". Тоді буде такий (приблизний) розподіл слів зі АСівської статті: кохатися в літературознавстві (захоплюватися літературознавством, вдаватися до літературознавства, заходжуватися/працювати коло літературознавства тощо), нейтральніше – "займатися літературознавством", ще "учити літературознавство/навчати літературознавства". А щодо слова "кохати", то хіба "літературознавку", але не "літературознавство" (хоч словники дозволяють і останнє).
Підсумок
Можна "займатися сексом/спортом", можна і "сексувати/спортувати".
Re: заниматься
Розумію, що це трудно створювати таку статтю, але може додасте руханку (якщо є цитати) і решта речей, щоб зрозуміти які є варіанти.