r2u.org.ua / e2u.org.ua

Кувалда писав:Ви дуже категоричні до "відкривати" , хоча, звісно, деколи для певного місця є й кращі відповідники.

Справді? Істотно я не проти взагалі, радше воно інколи слух ріже.

Кувалда писав:на сайтових словниках є багато прикладів для "відкривати". може, було б простіше вказати, в чому Ви сумніваєтесь. це слово дуже загальне. важко навіть сказати, до чого його не застосуєш і кредит можна відкрити

У чому сумніваюся? Та, власне, в усьому. З одного боку, кажуть, що двері, вікна тощо відчиняють (відводячи вбік стулки дверей, вікон тощо, роблячи вільним вхід, отвір). Проте часто в письменників (класиків зокрема, хоча частіше сучасних) трапляється слово відкривати / одкривати (По драбині лазила дівчина, відкривала віконниці (Панас Мирний), І дверці одкрив я; вона полетіла; З вершечку на явір, щебечучи, сіла (Л. Глібов), Із запізненням відкрив свій ларьок книгар (Ю. Яновський), Ось ключ від міста. Ми відкриєм брами. Іди. Заходь. Та тільки пощади священне місто і священні храми (Л. Костенко)). Що вже казати про інші слова.

у всьому сумніватися - штука класна, але не дуже практична .
Слово "відкрити" за своїм змістом означає "зробити доступним" щось ("доступ" до чогось, в переносному значенні теж). Тому майже для всіх наведених випадків воно годиться. Але. попри часту вживаність сполуки "відкрити двері", вона не дуже вдала. Це зокрема підтверджують словники, тому класики Глібов, Мирний, Костенко - стратили (може, тому, що сполука, дійсно, поширена на рівні діялектів), Яновський має рацію. Відкрити можна хату, пам’ятник, кредит, оч, закон природи, файл, книжку і т.д. Але, як вже йшлося вище, є кращі деколи відповідники, оскільки однозначніші, наприклад "відкрити, закрити очі" залишається за переносним значенням (відкрити очі на щось, закрити нвік очі), а розплющити, заплющити очі — за прямим. Місто (подвір’я) стає вікритим, коли відчинені ворота тощо. Деколи ці відповідники означають трохи різні речі. я далекий від економіки, але за мовним змістом "відкрити" кредит, скажімо, це зробити його доступим (тобто за якихось умов можна взяти кредит), а надати кредит — це вже значно безпосередніше. ну і т.д.

А як щодо слова рот. Щось ніде в класиків такого не знаходив — розкривати рот. А що блище до наших днів, то більше так і кажуть. Є такий сталий вираз у Виргана, Пилипинської, та наскільки він вдалий?

А зошит все-таки розгортають чи можна-таки відкривати? (Я схиляюся до того, що другий варіант не коректний.)

Щодо прикладу з Яновського (Із запізненням відкрив свій ларьок книгар). Я так розумію, що якщо ларьок згідно з розкладом щодня має починати роботу о 9-й, наприклад, а почав о 10-й, то треба казати відчиняти, а коли мається на увазі, що перший день роботи ларька мав припасти на жовтень, а припав на листопад, то відкрити.

якби відкрив вуста, то було б невдало, а рот відкрити можна (він вустами не закінчується) .
щодо книжки, то перший варіянт, без сумніву, вдаліший. хоча, формально, книжку можна відкрити (зробити доступним текст).
приміщення можна відкрити. відкрити кіоск - означає зробити його доступним для чогось. тому годиться в обох значеннях, як просто почати працювати, так і щоденно це робити. Але його двері відчиняють

Кувалда писав:я далекий від економіки, але за мовним змістом "відкрити" кредит, скажімо, це зробити його доступим (тобто за якихось умов можна взяти кредит), а надати кредит — це вже значно безпосередніше. ну і т.д.

Відкрити товар, акції(у їх багатозначних сенсах), нижчу ціну? Сам факт, що відкрити має багато замінників, повинно вас наштовхнути на думку щодо обмеження його вжитку.

а хіба я заперечую, що деколи є вдаліші відповідники

Думала, що все-таки дописувачі згадають у цій темі відомий бестселер Б. Антоненка-Давидовича "Як ми говоримо":

Часто слова відкривати й відчиняти вважають за синоніми, ніби вони означають одне й те ж, і кажуть: «Відкрий вікно» — замість «відчини вікно» або навпаки: «На нашій вулиці відчинили нову крамницю» — замість правильного: «відкрили нову крамницю». Українською мовою відчиняти можна двері, вікна, браму, ворота, кватирку, цебто те, що потребує певного фізичного зусилля рук людини («Хто торка, тому відчинять». — М. Номис). Якщо йдеться про початок функціонування певного закладу, виявлення властивостей або про те, що стає (стало) відомим для всіх, то слід казати відкривати, відкрити: «Переможці торішніх змагань відкривають спартакіаду» (І. Багмут); «Немов заслона впала і відкрила натури дивні краснії дари» (Леся Українка); «В океані рідного народу відкривай духовні острови» (В. Симоненко); «Щодесять хвилин хіміки планети відкривають, синтезують, одержують хімічну речовину» («Наука і суспільство»).
Отже, правильно буде сказати: «На нашій вулиці відкрито нову крамницю, яку відчиняють щодня о восьмій годині ранку».
Відповідно до цього користуємось і дієсловами зачиняти, закривати: «Зачини вікно, бо буде протяг»; «Кінотеатр закрито на ремонт»; «Загальні збори закрито після прикінцевого слова доповідача».Коли мовиться про книжку або зошит, то треба казати: розгорнути, а не розкрити, згорнути, а не закрити: «Я розгорнула книжку і прочитала епіграф» (Леся Українка); «Книжку згорнув, сховав у свою шаховку» (Б. Грінченко).

Наталя писав: Думала, що все-таки дописувачі згадають у цій темі відомий бестселер Б. Антоненка-Давидовича "Як ми говоримо":

Часто слова відкривати й відчиняти вважають за синоніми, ніби вони означають одне й те ж, і кажуть: «Відкрий вікно» — замість «відчини вікно» або навпаки: «На нашій вулиці відчинили нову крамницю» — замість правильного: «відкрили нову крамницю». Українською мовою відчиняти можна двері, вікна, браму, ворота, кватирку, цебто те, що потребує певного фізичного зусилля рук людини («Хто торка, тому відчинять». — М. Номис). Якщо йдеться про початок функціонування певного закладу, виявлення властивостей або про те, що стає (стало) відомим для всіх, то слід казати відкривати, відкрити: «Переможці торішніх змагань відкривають спартакіаду» (І. Багмут); «Немов заслона впала і відкрила натури дивні краснії дари» (Леся Українка); «В океані рідного народу відкривай духовні острови» (В. Симоненко); «Щодесять хвилин хіміки планети відкривають, синтезують, одержують хімічну речовину» («Наука і суспільство»).
Отже, правильно буде сказати: «На нашій вулиці відкрито нову крамницю, яку відчиняють щодня о восьмій годині ранку».
Відповідно до цього користуємось і дієсловами зачиняти, закривати: «Зачини вікно, бо буде протяг»; «Кінотеатр закрито на ремонт»; «Загальні збори закрито після прикінцевого слова доповідача».Коли мовиться про книжку або зошит, то треба казати: розгорнути, а не розкрити, згорнути, а не закрити: «Я розгорнула книжку і прочитала епіграф» (Леся Українка); «Книжку згорнув, сховав у свою шаховку» (Б. Грінченко).

Антоненка-Давидовича ніхто не згадав, очевидно, тому, що не всі варіанти вживання російських слів открыть, закрыть описано.
У нього про двері, вікна, браму, ворота, кватирку — відчиняти, зачиняти. Заклад, змагання тощо — відкривати, закривати. Книжку, зошит тощо розгортати, згортати.
У мене питання значно ширше Повторю його:
1) вікно, двері тощо — відчиняти, розчиняти, (злегка) відхиляти;
2) очі — (в прямому значені) розплющувати, розмикати, розняти, (рідко) відплющувати, (в переносному значенні) розкривати, відкривати, знімати полуду;
3) книжку, зошит тощо — розгортати;
4) те, що під замком — відмикати;
5) збори, засідання, свято — розпочинати, відкривати;
6) пам’ятник — відкривати;
7) таємницю, невідоме — виявляти, відкривати, викривати, з’ясовувати;
8) вуста — розтуляти, розмикати, відкривати, (зневажливо) роззявити, (урочисто) отверзати;
9) істину — встановлювати, виявляти;
10) знімати покриття — розкривати, відслоняти, (повністю) оголювати;
11) наукове — винаходити;
12) злочин — викривати;
13) діяльність, кампанію — розпочинати;
14) спільника — виказувати;
15) щось завішане — відслоняти, (злегка) відхиляти;
16) щось загорнуте — відгортати, розгортати;
17) груди — розхристувати;
18) археологічне, геологічне — знаходити;
19) підприємство, магазин тощо — заложити, закладати, відкривати.
20) звільняючи від чогось, що затуляє — відтуляти;
21) сезон и т. п. — починати, розпочинати;
22) воду — пускати;
23) душу, серце — (переносно) звірятися, сповідатися, розгорнути, відкрити душу (серце);
24) нову сторінку — (переносно) починати нову сторінку;
25) витягуючи, знімати корок, кришку тощо, роблячи вільним отвір пляшки, банки й т. ін. — відкривати, відкорковувати;
26) те, що раніше не побачене — виявляти, помічати, підмічати, встановлювати, знаходити;
27) секрет — відкривати, виказувати;
28) роблячи доступним зору — відкривати;
29) кредит — надати, оформити;
30) вогонь (починаючи стріляти) — відкрити вогонь.

Що правильно, що ні, а де можна додати слово «відкривати»?

Трішки поза темою (з вашого дозволу).
Щонеділі прослуховую радіожурнал "Слово" (така вже звичка). Нещодавно намотала собі на вус таку пораду: коли у вас просять відкрити пляшку, запропонуйте навзаєм відкоркувати двері.

Ну, а відкрити ще можна шлях - створювати сприятливі умови для досягнення успіху в чому-небудь; відкрити карти - переставати приховувати свої таємниці, думки, плани, наміри; діяти відверто; відкрити материк.