Відмінювання прізвищ Пекар, Дехтяр

[lelka]

Це не "Толясикова" вигадка. Так, приміром, радить посібник "Культура мови на щодень". Хоч і здоровий глузд ніхто не скасовував

[Кувалда]

Про давальний відмінок дивіться в Правописі-28. Власне, там взагалі нема -у для відповідних іменників, тому й варто віддавати перевагу -ові.
Але з відмінюванням прізвищ є ще одна проблема - воно відрізняється від відмінювання відповідних загальних слів, тобто через зросійшення українського правопису: гончар, гончаря..., гончаря, гончарю, але Гончар, Гончара... Гончара..., Гончаре. Або швець, шевця..., але Швець, Швеця.... На жаль, цей совковий маразм ніяк не розвіється, а додався, натомість, ще суто український, коли, наприклад, прізвища на -ів, почали відмінювати на кшталт Іваніва. Якби від мене залежала доля мовознавців на зарплаті, то 90% з них пішли б пасти кози. якщо б їм, звісно, хтось таку делікатну справу довірив

[Наталя]

Це не "Толясикова" вигадка. Так, приміром, радить посібник "Культура мови на щодень". Хоч і здоровий глузд ніхто не скасовував

Моя думка (і не тільки) - -ові, -у варто чергувати, щоб уникнути повтору. А не сліпо "овікати".
Хоча на колір і смак...