Существовать

[Кувалда]

І стосунки, і відносини похідні від дієслів, а не навпаки. Відноситься = відносить себе. Ви вважаєте, що слово себе може відносити? Я собі це уявляю кепсько.
«Визначення – процес, і пан Анатолій намагався визначити, як доцільніше вживати те чи інше слово». В цьому реченні «визначення» на місці. А в цьому реченні: «Ви ліпше почитайте визначення слова існувати у словнику» – ні. Бо в словнику дано дефініцію, тобто означення, не більше.
Цікаве розуміння слова «правильно». Тобто «правильно» – коли послуговуються певними правилами? Тоді все правильно, бо у кожного свої правила, навіть у найнеправильніших. Може бути навіть правило - жодного правила. Так підказує логіка.
У Вавилоні живуть? Залишилися руїни. Тоді він є. Але запитати: "А Вавілон існує?" - можна.

[Усезнайко]

І стосунки, і відносини похідні від дієслів, а не навпаки. Відноситься = відносить себе. Ви вважаєте, що слово себе може відносити? Я собі це уявляю кепсько.

А Ви вважаєте, що місто само себе руйнує, якщо воно руйнується? Цікава логіка. Відноситься має й пасивний стан, тобто хтось інший його відносить. Точніше — хтось відносить, і тепер воно відноситься.

«Визначення – процес, і пан Анатолій намагався визначити, як доцільніше вживати те чи інше слово». В цьому реченні «визначення» на місці. А в цьому реченні: «Ви ліпше почитайте визначення слова існувати у словнику» – ні. Бо в словнику дано дефініцію, тобто означення, не більше.

Хіба слово не має визначення його застосування та означення його змісту? Я радше мав на увазі перше, бо означення пану Анатолію, гадаю, і так було зрозумілим. На це й натякнув.

Цікаве розуміння слова «правильно». Тобто «правильно» – коли послуговуються певними правилами? Тоді все правильно, бо у кожного свої правила, навіть у найнеправильніших. Може бути навіть правило - жодного правила. Так підказує логіка.

Я порівнюю правила мови з мовним чуттям. Вони інколи суперечать одне одному. Перше — правило, інше — віра. Люди можуть писати варіант(бо це правильно), а можуть варіянт(бо на це їм підмовляє їхнє чуття мови).

У Вавилоні живуть? Залишилися руїни. Тоді він є. Але запитати: "А Вавілон існує?" - можна.

І як Ви відповісте на це запитання? Так, є? Ні, є? Так, існує? Майже, він є? Я відповім «Так, існує». Це помилка? Чи це буде винятком серед правил?

[Кувалда]

Так, місто руйнується (саме по собі, хоча, звісно, і чинники можна вказати, які його руйнують), або його руйнують люди; планети рухаються, дзиґа крутиться тощо, але загалом з дієсловами на -ся треба бути обережними, бо «взагалі українські слова на -ся здебільшого активного, а не пасивного значіння» (О.Курило). І відносини, і стосунок - звісно, близькі слова, але різниця є. Тому, власне, відноситься (відносить себе) й не підходить у такому контексті, і послідовно замінюване іншими словами. Можна подивитися в статті «Относи́ться».
Я повторююся: словник, на який Ви покликаєтеся, дає означення слів (дефініцію). І виходячи з означення слова, ми визначаємо (вирішуємо, встановлюємо), де його можна тулити.
«Через те, що динозаврів не існує вже, Ви ж не пишете, що вони уявні, вірно?» Тобто, Ваше чуття підказало Вам, що тут має бути «вірно»? Моє підказує, що – ні. Я не вірю, що норми української дозволяють тут вжити «вірно». Можна глянути в АС – «Верно».

[Усезнайко]

Здебільшого, це коли неможливо або нема потреби вказувати активний стан. Байдуже, хто його відніс — тому я додаю частку -ся.
А, приміром, позначки тех., мед. тощо це теж дефініція?
Моє твердження може бути правильним або неправильним узагалі. Але воно залишається вірним або невірним для кожної особи окремо. Якби я хотів написати правильно, я б написав це речення інакше: «Через те, що динозаврів не існує вже, ж не пишеться, що вони уявні, правильно?». Відчуваєте різницю?

[Кувалда]

от коли неможливо чи нема потреби, то ще треба підбирати відповідне слово (з чи без -ся). Нема сенсу сперечатися, якщо Ви вважаєте, що слово може відноситися (в сенсі стосуватися) і вважаєте, що це вірно (в сенсі, що Ви в це вірити). У мене інше бачення: я вважаю, що перетягуючи різного роду "носіння" з російської мови в українську, на кшталт носять відповідальність, характер, мову, культуру, збитки, службу тощо, ми її переважно цим збезглузджуємо. Виберіть авторитетного для Вас знавця мови і наведіть з нього приклад, де б слово відносилося.
Тех., мед. входить в означення.

[Усезнайко]

Зокрема, в математиці воно виражає зв'язок між членами пропорції. Наприклад: «А так відноситься до В, як С до D». У лінгвістиці: «Крім головних і другорядних членів, у реченні можуть бути слова, які відносяться до речення в цілому або якоїсь його частини. Такі слова не є членами речення». (З підручника.)Будемо палити, як і оксфордський словник?

Означення — стала. Визначення — використання. Цікаво тоді, як Ви їх розрізняєте?

[Кувалда]

В математиці це слово стосується відношення (відношення не як процесу як наслідку) і тут воно на місці (може, не надто вдале саме слово відношення? Принаймні це явне запозичення). А в підручник, де йдеться про головні і другорядні, "відноситься" не на місці. Це помилкове вживання слова. з одного цього приклада важко виснувати, чи варто таким підручником розпалити грубу.
Нема проблем з розрізненням. Можу порадити http://pravopys.vlada.kiev.ua/pravopys/ ... ocher.html Варто прочитати всю статтю, а стосовно означення/визначення:
"Навіть мовознавці у формулюванні головного завдання на теперішньому етапі (створення й унормування стандартів на терміни і визначення (9) замість означення вживають визначення (тобто детерміністичну характеристику, що її аж ніяк не можна застандартизувати). Плутанина виникає через те, що російським відповідником обох цих слів є “определение”. Аби проілюструвати семантичну різницю, звернімося, скажімо, до англійської мови: “означення” — “definition”, “визначення” — “determination”. Отже, вдале або невдале означення наукового поняття визначає життєздатність утворюваного терміна".

[Усезнайко]

Теорію відносності перейменуємо на теорію стосунковості(порівнянь)? У цьому є певна рація. Проте я, либонь, відношу слова на так звані групи, а не стосую їх, правильно? Тож-то, означення слова відношення — пов'язувати, зв'язувати, взаємозв'язок. Що не так з моєю логікою? Я Вас чудово розумію щодо нечистої мови, але повірте, мовознавці не розглянули абсолютно всі варіанти і вони не можуть бути безперечно об'єктивними, при всій повазі до них.
Я її, між іншим, читав. Гаразд, задам питання по-іншому: а яка різниця(не буду брати англійську мову, а напряму першоджерело — латинську) між determinatio та definitio?

[Кувалда]

Теорія відносності залишиться теорією відносності. І тут відносність на місці. Не дуже вдало переклали "спеціяльна", доречнішою була б часткова (на відміну від загальної), але й спеціяльна теж проходить.
Та з логікою нормально, просто треба враховувати, що в мові слова-синоніми не обовязково всюди взаємозамінні. В одних випадках вживають одні, в інших - інші. Часто це справа смаку, деколи треба дивитися, як у класиків (які теж помиляються, до речі), деколи зважати на практику, коли слово, попри свою притягнутість з іншої мови, вже витіснило питомо українське (але при цьому не порушило норм української мови) тощо.
А на різницю дуже чітко вказала О.Кочерга.

[Усезнайко]

Гаразд, Ви прохали пояснити — гадаю, доступно пояснив.

А на різницю дуже чітко вказала О.Кочерга.

Посилаючись на англійську мову?! Приміром, я її геть не розумію, як мені збагнути чітку різницю?