1. насамперед запозичувані слова не повинні порушувати норм української.
2. їх не треба запозичувати без потреби. і тим паче вони не повинні відтісняти українські відповідники.
Я не прихильник всьому шукати питомомовний відповідник. Основний постачальник нової лексики - англійська. Найкращий варіянт - запозичувати з мови, яка запускає термін/слово, а не з десятого перекладу... Я думаю, Ви розумієте, чому я прискіпливо ставлюся до запозичень з російської
. Але це не означає, що я краще ставлюся до барбаризмів з англійської. Ми часто запозичуємо слова, які у нас набувають іншого значення, вужчого значення тощо, ніж мові оригіналі. Це природно. Тут головне, щоб ми не відбігали від здорового глузду і не ускладнювали вжиток.
