Сторінка 3 з 3
Re: Плавленый
Додано: Пон серпня 19, 2013 2:40 pm
Andriy
Наталю, я не зовсім розумію в чому проблема, якщо метал російською «плавить» буде українською
топити, то чому сир має бути «плавленим»???
P.S. оформлення статті якесь дивне, тре було б поправити
Re: Плавленый
Додано: Пон серпня 19, 2013 2:47 pm
Наталя
Андрію, ну, який же він
топлений?
Плавити - нагріваючи що-небудь, робити його рідким або м'яким; розтоплювати.
Чому ж тоді віск плавлять, а сир... топлять?
Re: Плавленый
Додано: Пон серпня 19, 2013 2:49 pm
Кувалда
це "ы" якесь непоправне, Андрію
Наталю, знайдіть хоча б декількох. Тобто таких, яким кажете "топлений сир", а вони животи рвуть. Таких нагодуйте сиром, приготовленим за вказаним рецептом. Має помогти
Наберіть на сайті "віск" і подивіться топиться він чи плавиться
.
Закругляємось
Re: Плавленый
Додано: Пон серпня 19, 2013 2:52 pm
Наталя
Кувалда писав:Закругляємось
Звісно.
От тільки до Вашого "топленого" сиру доточіть коронне "неточно". Або ж "бо я так хочу". ))
Re: Плавленый
Додано: Пон серпня 19, 2013 2:56 pm
Andriy
Кувалда писав:це "ы" якесь непоправне, Андрію
ну тре крім сполуки ще й переклад слова навести, я поправив, поглянь
Re: Плавленый
Додано: Пон серпня 19, 2013 2:57 pm
Кувалда
коли знайдете в словниках на сайті розплавлений віск - доточу. А поки так
Re: Плавленый
Додано: Пон серпня 19, 2013 2:58 pm
Кувалда
добре
Re: Плавленый
Додано: П'ят вересня 20, 2013 1:46 pm
Наталя
Фахівці окремих галузей замінюють корені ряду російськомовних позичок. Цікава доля трьох коренів плав, скор і ключ, які хоч притаманні і українській, і російській мовам, але їх словотворчі потенції в обох відрізняються. У науково-технічних текстах продовжують широко вживати похідники від дієслів із коренем плав, що можуть означати перехід з одного агрегатного стану в інший (плавитися) або технологічну операцію, спрямовану на таку зміну (плавити). Окремі дослідники вказують на неукраїнськість такого терміновжитку, бо в нашій мові віск, сало чи інша тверда речовина не плавиться, а топиться. Плавити (тобто сплавляти) можна дерево по річці. Тому природними українськими відповідниками росіянізмів з названим коренем є похідники з коренем топ: топити, стоп, розтоп (а не плавити, сплав, розплав). В. I. Пілецький. Про деякі запозичення в сучасній українській термінології
Гаразд, вмовили.
