r2u.org.ua / e2u.org.ua

додано

до речі, у Капранових: "Із заднього сидіння видно тільки вухо та стрижену потилицю, яка майже напряму, без шиї приторочена до масивних внаслідок пошани до українських кулінарних традицій плечей, а також одне око у дзеркалі заднього виду", а через сторінку вже: "— Чому так? — очі знову з цікавістю зустрічають мій погляд у дзеркалі заднього огляду"

Капранові аж ніяк не ідеал української мови. Я їх читав з олівцем у руці.

Письменникам не обов’язково добре володіти мовою . Для нас навіть вигідніші письменники, які б бувши питомо україномовними, при цьому не користувалися словниками . Тоді вони більше схильні до творення нових слів. Звісно, якщо творчі натури. А Капранови саме той випадок. Правда, їхні "безпреділ", "обготівка" тощо, мабуть, не дуже витончені. Але то таке. Хай творять, а кількість, як твердять філозопи, врешті переходить у якість. Хоча, може, й не завжди.
До речі, їхнє "дзеркало заднього виду" не таке вже й безнадійне. Якщо врахувати давніше вид як зір або як відповідник краєвиду.

• перед в виду изложенного; в виду выше изложенного (канц.)