у 8-бітовий, 64-бітовий тощо
в наявних словниках всюди є лише «бітовий», але деякі з низ (напр. slovnyk.ua) мають лише пояснення до бітової музики
«Х-бітний», здається, не порушує мовних норм, он існують паралельні форми динамітовий/динамітний, бісквітовий/бісквітний, окрім того Караванський просить не зловживати суфіксом -ов-, якщо коротший -н- працює...
отже чи «бітний» має право на життя, чи лише «бітовий»?
Битовый
Re: бітний чи бітовий
Радше лише бітовий. Довго не розписуватиму, але з цього чтива випливає, що:
Для вираження значення «пов'язаний з виробництвом чогось, що відноситься до якого-небудь виробництва» перевага надається утворенням на -ов(ий), -ев(ий), оскільки саме ці ад'єктиви виражають відносну ознаку: снігова крупа — тверді опади з крупчасто-дощових хмар у вигляді матово-білих снігоподібних ядер неправильної форми.
Ніхто не знає стільки, скільки не знаю я.
Re: бітний чи бітовий
Як пише класик Синявський:
“31. -ний, -ній – найширше вживаний наросток при різних пнях і з різноманітним значінням:
а) при іменникових пнях на означення матеріялу, далі відношення, ґатунку, властивости (але в меншій мірі, як -астий, -истий): молочний, пшеничний, залізний, камінний, мідний, розумний, бездоганний, срібний, житній, оксамитний, будівельний, народній, барвний... (отже наближається значінням, а іноді й спадається з -овий, -яний)…
34. -овий (-йовий), -евий (-євий) – досить поширений наросток на означення відносних прикметників, отже тільки при іменникових пнях:
а) на питания "з чого?", "який?", рідко "чий?": дубо́вий, соболе́вий, їжако́вий, воло́вий, вербо́вий, паперо́вий, ли́совий, орло́вий, лойови́й, смуше́вий, груше́вий, бає́вий, кри́це́вий, овоче́вий (порівн. -иний, -ячий, -яний).
б) на питання "який?" "до чого відносний?" (прикметники відношення): науко́вий, службо́вий, рокови́й, шляхови́й, верствови́й, загадко́вий, випадко́вий, степови́й, дощови́й, багаже́вий...
Взагалі наросток -овий у значінні і а) і б) часто чергується з іншими прикметниковими наростками, зокрема з -ний, при тім часто й значіння слова зміняється з зміною наростка, але не так, щоб можна було визначити відмінність -овий супроти інших, напр.: розумо́вий (прикметник відносний) – розу́мний (інше значіння, між іншим, з ступенюванням – розумніший...), вагови́й – ва́жний, але в рокови́й – рі́чний, оксамитовий – оксамитний... вже немає такої відмінности”.
Тому може бути і бітовий, і бітний. Чому віддали перевагу бітовому, не знаю, але здогадуюсь
.
Я б розглядав аналогічно парі фазовий/фазний: фазовий зсув, фазовий простір, фазова напруга, фазова швидкість. Але трифазний (тобто, той, що складається з 3 фаз). З цього ж поля слова сегментний, розрядний тощо. В кожному конкретному випадку буде свій конкретний варіянт. Стосовно х-бітного. Оскільки я далекий від цієї гуманітарної галузі
, то тільки приблизно здогадуюсь, що то таке, але з тієї здогадки – х-бітний, а не х-бітовий. Мабуть, було б добре навести приклади всіх можливих сполук з “битовым” і тоді десь знайдеться місце і для бітового.
“31. -ний, -ній – найширше вживаний наросток при різних пнях і з різноманітним значінням:
а) при іменникових пнях на означення матеріялу, далі відношення, ґатунку, властивости (але в меншій мірі, як -астий, -истий): молочний, пшеничний, залізний, камінний, мідний, розумний, бездоганний, срібний, житній, оксамитний, будівельний, народній, барвний... (отже наближається значінням, а іноді й спадається з -овий, -яний)…
34. -овий (-йовий), -евий (-євий) – досить поширений наросток на означення відносних прикметників, отже тільки при іменникових пнях:
а) на питания "з чого?", "який?", рідко "чий?": дубо́вий, соболе́вий, їжако́вий, воло́вий, вербо́вий, паперо́вий, ли́совий, орло́вий, лойови́й, смуше́вий, груше́вий, бає́вий, кри́це́вий, овоче́вий (порівн. -иний, -ячий, -яний).
б) на питання "який?" "до чого відносний?" (прикметники відношення): науко́вий, службо́вий, рокови́й, шляхови́й, верствови́й, загадко́вий, випадко́вий, степови́й, дощови́й, багаже́вий...
Взагалі наросток -овий у значінні і а) і б) часто чергується з іншими прикметниковими наростками, зокрема з -ний, при тім часто й значіння слова зміняється з зміною наростка, але не так, щоб можна було визначити відмінність -овий супроти інших, напр.: розумо́вий (прикметник відносний) – розу́мний (інше значіння, між іншим, з ступенюванням – розумніший...), вагови́й – ва́жний, але в рокови́й – рі́чний, оксамитовий – оксамитний... вже немає такої відмінности”.
Тому може бути і бітовий, і бітний. Чому віддали перевагу бітовому, не знаю, але здогадуюсь
.Я б розглядав аналогічно парі фазовий/фазний: фазовий зсув, фазовий простір, фазова напруга, фазова швидкість. Але трифазний (тобто, той, що складається з 3 фаз). З цього ж поля слова сегментний, розрядний тощо. В кожному конкретному випадку буде свій конкретний варіянт. Стосовно х-бітного. Оскільки я далекий від цієї гуманітарної галузі
, то тільки приблизно здогадуюсь, що то таке, але з тієї здогадки – х-бітний, а не х-бітовий. Мабуть, було б добре навести приклади всіх можливих сполук з “битовым” і тоді десь знайдеться місце і для бітового.Re: бітний чи бітовий
щось різниця трішки нечітка, хіба що фазовий/фазний трішки допомагає
до речі бітовий/бітний фактично те саме, що розрядовий/розрядний (в плані 1 біт = 1 розряд), але хоча словники дають лише «бітовий», для «розряд» вони дають навпаки: лише «розрядний» (а «розрядовий» немає)...
ряд десь такий:
bit-addressable – побітове (порозрядове?) адресування (коли до кожного біту можна доступитися окремо)
bit-mapped – побітове (порозрядове?) відображення
1-bit, 2-bit... – однобітний (однорозрядний), 2-бітний, 64-бітний (по кількості бітів)
окрім того, тоді йдучи за цим правилом, треба так само й до байтів:
побайтове адресування, але 8-байтний ????
до речі бітовий/бітний фактично те саме, що розрядовий/розрядний (в плані 1 біт = 1 розряд), але хоча словники дають лише «бітовий», для «розряд» вони дають навпаки: лише «розрядний» (а «розрядовий» немає)...
ряд десь такий:
bit-addressable – побітове (порозрядове?) адресування (коли до кожного біту можна доступитися окремо)
bit-mapped – побітове (порозрядове?) відображення
1-bit, 2-bit... – однобітний (однорозрядний), 2-бітний, 64-бітний (по кількості бітів)
окрім того, тоді йдучи за цим правилом, треба так само й до байтів:
побайтове адресування, але 8-байтний ????
Re: бітний чи бітовий
так, різниця і є в цьому випадку не дуже чіткою. але, якщо брати до уваги вказані аналогії, тут усюди слід вживати бітний. бітовий був би, коли б, скажімо, йшлося про будову (структуру, матеріял) біта (навіть не уявляю як таке можна пов'язати з бітом, але тоді була б саме бітова (!) структура).
теж стосується байтного. але вже відміність, оскільки він має розмір, тому тут вже можна сказати байтовий розмір (=розмір байта).
теж стосується байтного. але вже відміність, оскільки він має розмір, тому тут вже можна сказати байтовий розмір (=розмір байта).
Re: бітний чи бітовий
бітовий, побітовий, однобітовий тощо
байтовий, побайтовий, однобайтовий тощо
розрядний, порозрядний, однорозрядний тощо
Чому? Структура коренів різна.
байтовий, побайтовий, однобайтовий тощо
розрядний, порозрядний, однорозрядний тощо
Чому? Структура коренів різна.
Re: Битовый
обговорювали в мовних консультаціях
Re: Битовый
обговорювали, але:
а) здається, не дійшли консенсусу
б) наскільки я пам’ятаю, О.Кочерга не погодилася на «бітний», і в її словнику є лише «бітовий»
в) статті таки все ще нема
я, напевне, приєднаю дискусію з мовних консультацій сюди
а) здається, не дійшли консенсусу
б) наскільки я пам’ятаю, О.Кочерга не погодилася на «бітний», і в її словнику є лише «бітовий»
в) статті таки все ще нема
я, напевне, приєднаю дискусію з мовних консультацій сюди