r2u.org.ua / e2u.org.ua

Останавливающее действие пули — ?

спиняльний, зупиняльний, гальмівний?

До варіянтів пана Андрія можна ще додати "зупиновий".

зупиновий?

Artem писав:До варіянтів пана Анатолія можна ще додати "зупиновий".

Якесь воно штучне!
Може, зупинний?

Якесь воно штучне!

На мій погляд, рівень штучности слів "зупиновий" та "зупиняльний" приблизно однаковий. Але якщо використовувати критерій штучности, ми неодмінно сповземо до традиціоналістичних (себто русифікаційних) підходів у термінології й обговорення піде в системі координат питоме/традиційне/зросійщене - а я цого робити не хочу. Особисто я переклав би "Останавливающее действие пули" як "Гальмівний уплив кулі", але ж у словникові треба подати низку перекладів із ріжними семантичними відтінками... Щодо слова "зупиновий" - його подають у своєму словникові Войналович і Моргунюк до слова "останавливающий" (до того ж на першому місці!). Про використовування суфікса -ов(ий) у прикметниках, що позначають "призначення бути суб'єктом дії", пише пан Гінзбург у своєму посібнику з фахової мови (щоправда, він зазначає, що використовування прикметників на -альн(ий) тут більш поширене). Окрім того, слово "зупиновий" подають Кочерга й Мейнарович - правда, у контексті перекладу слова "halt" (тобто російською його значення більше тяжіє до "остановочный").

Але в такої "штучності" різний вік принаймні . "Зупиняльний" є в словнику Шелудька (1928 р.). Зупиновий, певно, новотвір Войналовича – Моргунюка (1997 р.). Формально "зупиновий" не порушує норм мови, і, зокрема, за допомогою -овий часто утворюють прикметники зі змістом "призначені виконувати якусь дію" (в цьому випадку зупиняти). Як, до речі, і прикметники на -ний. Хоча можна зазначити, що центральне місце тут займають таки прикметники на -льний.
Зупинний, порівняно з зупиновим, звучить краще. Але воно цілком може означати не тільки те, що зупиняє саме, але й те, яке можна зупинити. І останній випадок (здатність бути підданним якійсь дії) відповідає словам, які, найчастіше й утворюються за допомогою -ний.
Якогось однозначного рішення я не бачу: зупиняльний, зупиновий, зупинний і (теоретично можливий ще ) зупинівний – перше задовге, друге – кострубате, третє – неоднозначне, четверте – щойно створене (кострубате, але однозначне ).
Я віддав би перевагу першому. Запитаю ще у термінологів.

зупинівний

Наскільки я розумію, це слово виходить за межі формальної норми, адже (за Гінзбургом, який у свою чергу посилається на Словотворчий словник Сікорської) суфікс -ів-(н-ий) походить од дієслівного суфікса -ува-, де "а" випадає, а "у" переходить в "і" (слово "зупинювати" в український мові відсутнє).

Тоді ще тре’ відповісти на запитання: звідки в українській взялися спинюваний, зупинюваний, припинюваний , або, скажімо, нищівний.
Відповідь Ольги Кочерги
"останавливающее действие пули" - це "зупиняльна дія кулі"
Треба користуватися правилом незабутнього Євгена Мейнаровича:
Обертальний момент надає обертового руху обертному маятникові
Тобто: той, що спричиняє дію - аль-н- (обертальний, зупиняльний, спонукальний)
здатний бути підданим дії -(ов)н- (обертний, зупинний, спонуковний -хоча останній приклад чисто штучний, це загальна властивість, бо будь-що можна спонукати, окремий прикметник не потрібен)
нейтральний, тобто просто прикметник від відповідного іменника - -ов- чи -н- (обертовий, зупиновий, спонуковий)
Це не всі суфікси, докладніше див статтю "Процесові прикментики в науковій мові".

Статтю помістив у розділ "Правопис"

Тоді ще тре’ відповісти на запитання: звідки в українській взялися спинюваний, зупинюваний, припинюваний , або, скажімо, нищівний.

Нищівний, гальмівний, (теоретично) зупинівний - все це є віддієслівні прикметники. Спинюваний, зупинюваний і тому подібне - це дієприкметники. Відповідно правила словотвору для цих двох груп одріжняються. Про постання прикметникового суфікса -ів-(н-ий) з -ува- через чергування у-і та відтинання кінцевого -а- пише, окрім Гінзбурга та Сикорської, ще й сама пані Ольга Кочерга - в статті, що Ви її навели. Прикметник "нищівний" постав, як я розумію, через безафіксний спосіб словотвору, коли в слові {ви|з}-нищ-ува-ти відпав префікс, а суфікс -ува- перейшов у -ів-. Щождо дієприкметників, то вони можуть мати суфікс -ува-, навіть якщо відповідне дієслово не має такого суфікса (наприклад, уявл-я-ти - уявл-юва-н-ий, спин-я-ти - спин-юва-н-ий). Цей факт зафіксовано в "Сучасній українській літературній мові. Морфологія" (1969).