Лидировать

[Анатолій]

У Караванського ще лідерувати.

[Кувалда]

слова на -ирувати в українській не тішать слух. Тому навіть якщо вони в неї попадають, то однаково випирають і врешті часто випадають, як тільки знаходиться пристойніший варіянт.
Як приклади з АС: Дирижи́ровать – диригува́ти, дирижирува́ти; Замарширова́ть – замарширува́ти, замаршува́ти; Командирова́ть – 1) відряджа́ти, відряди́ти, виряджа́ти, ви́рядити, командирува́ти, відкомандирува́ти
В чинному правописі про дієслівні суфікси (п. 24) сказано:
-ІР- (-ИР-)
"3. Дієслова іншомовного походження, що мають у мові-джерелі суфікс -ір-, в українській мові втрачають цей суфікс у всіх формах: загітувати — загітований, зареєструвати — зареєстрований, інформувати — інформований, сконструювати — сконструйований. Але в окремих словах для усунення небажаної омонімії суфікс -ір- (після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р — -ир-) зберігається: буксирувати (бо є буксувати), парирувати (бо є парувати), полірувати (бо є полювати), репетирувати (бо є репетувати) тощо.

Суфікс -ір- (-ир-) уживається також у поодиноких дієсловах типу котирувати, лавірувати, марширувати, пікірувати, третирувати".

іншими словами, такий суфікс чужий українській мові, але оскільки мовознавці виявилися безсилими запропонувати розумну альтернативу (бо "усунення небажаної омонімії" коштом норми української мови я особисто не можу вважати розумним), то допускається його вжиток ув окремих словах. Це десь як: 2+2=4, але з бодуна може бути й 5.
Важких слів таких на -ирувати є може з десяток-два. Їх варто або передавати, як на мене, сполукою, або замінювати на питомо українські. Як це, зокрема, роблять словникарі: див. слова третировать, полировать (правда, не послідовно, але чесно кажучи, я не впевнений, який тут корінь, цілком можливо, що полір), парировать тощо. За послідовного підходу ми позбудемося цього зайвого винятку, а заразом і суфікса (якого й не було раніше і який не потрібен)

[Анатолій]

слова на -ирувати в українській не тішать слух. Тому навіть якщо вони в неї попадають, то однаково випирають і врешті часто випадають, як тільки знаходиться пристойніший варіянт.
Як приклади з АС: Дирижи́ровать – диригува́ти, дирижирува́ти; Замарширова́ть – замарширува́ти, замаршува́ти; Командирова́ть – 1) відряджа́ти, відряди́ти, виряджа́ти, ви́рядити, командирува́ти, відкомандирува́ти
В чинному правописі про дієслівні суфікси (п. 24) сказано:
-ІР- (-ИР-)
"3. Дієслова іншомовного походження, що мають у мові-джерелі суфікс -ір-, в українській мові втрачають цей суфікс у всіх формах: загітувати — загітований, зареєструвати — зареєстрований, інформувати — інформований, сконструювати — сконструйований. Але в окремих словах для усунення небажаної омонімії суфікс -ір- (після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р — -ир-) зберігається: буксирувати (бо є буксувати), парирувати (бо є парувати), полірувати (бо є полювати), репетирувати (бо є репетувати) тощо.

Суфікс -ір- (-ир-) уживається також у поодиноких дієсловах типу котирувати, лавірувати, марширувати, пікірувати, третирувати".

іншими словами, такий суфікс чужий українській мові, але оскільки мовознавці виявилися безсилими запропонувати розумну альтернативу (бо "усунення небажаної омонімії" коштом норми української мови я особисто не можу вважати розумним), то допускається його вжиток ув окремих словах. Це десь як: 2+2=4, але з бодуна може бути й 5.
Важких слів таких на -ирувати є може з десяток-два. Їх варто або передавати, як на мене, сполукою, або замінювати на питомо українські. Як це, зокрема, роблять словникарі: див. слова третировать, полировать (правда, не послідовно, але чесно кажучи, я не впевнений, який тут корінь, цілком можливо, що полір), парировать тощо. За послідовного підходу ми позбудемося цього зайвого винятку, а заразом і суфікса (якого й не було раніше і який не потрібен)

Так де ж там -ирувати? Там -ерувати. Слово створено з допомогою суфікса -ува- до кореня лідер.

Козак + увати = козакувати.
Наймит + увати = наймитувати.
Вчитель + увати = вчителювати
Секретар + увати = секретарювати

Лідер + увати = лідерувати (з наголосом на а).

Що не так?

[Кувалда]

Ви вважаєте, що -ерувати чимось краще за -ирувати? якоїсь принципової норми і перше, і друге не порушує, просто ріже слух, тому в українській і відбулося випадання -ир і це вже стало нормою. чи -ерувати не ріже?

[Кувалда]

я додав. буде на Вашій совісті

[Анатолій]

У німецькій мові, коли треба створити дієслово від іменника додають суфікс -ier(en):
telefonieren — телефонувати;
kontrollieren — контролювати;
interessieren — цікавитися тощо.

У таких випадках в українській мові послуговуються суфіксом -ува(ти). (Приклади я навів у попередньому дописі.) Тому, на мою думку, планомірне усунення -ір в українській мові відбувалося/відбувається не через немилозвучність таких слів, а через те, що слова з -ірува- містять відразу два суфікси, з тією самою функцією: творити дієслова. Тільки один із таких суфіксів 100-відсотково чужий. Його й усувають.

[Andriy]

тобто ми беремо дієслово lead, за допомогою суфікса er утворюємо іменник leader і потім за допомогою суфікса -увати робимо знову дієслово?

[Анатолій]

тобто ми беремо дієслово lead, за допомогою суфікса er утворюємо іменник leader і потім за допомогою суфікса -увати робимо знову дієслово?

Українська мова засвоїла іменник лідер. А які метаморфози з ним відбувалися в мові оригіналі — не наша справа.

[Andriy]

не знаю, схожа ситуація з «мародер - мародерствувати», але ні (суфікс пропав) у «диригент - диригувати»

окрім того випадки наведені вище:

Козак + увати = козакувати.
Наймит + увати = наймитувати.
Вчитель + увати = вчителювати
Секретар + увати = секретарювати

вказують на постійну дію: фах, або щось, чимсь людина займається постійно

якщо вірити ВТССУМ (щоправда там лідИрувати):

Іти першим у якому-небудь змаганні, бути лідером (у 2 знач.).
|| Займати (зайняти) ведуче місце серед інших, подібних (про що-небудь)

що є більш тимчасовою ознакою і не є фахом/постійним заняттям

власне цей аспект і примусив мене копнути глибше: «лідерува́ти» в мене викликало образ того хто є лідером на посаді, як напр. у значенні 1 з ВТССУМ:

1》 Той, хто стоїть на чолі політичної партії або іншої певної суспільно-політичної організації; вождь (у 2 знач.), керівник.

але той же ВТССУМ не наводить «лідирувати» в цьому значенні

тож, якщо ми дійсно лишаємо «лідерува́ти» бажано було б вказати до якого значення «лідера» воно стосується

[краєзнавець]

Ви вважаєте, що -ерувати чимось краще за -ирувати? якоїсь принципової норми і перше, і друге не порушує, просто ріже слух, тому в українській і відбулося випадання -ир і це вже стало нормою. чи -ерувати не ріже?

Кувалдо,
слово лідерувати - це не лід-ерувати, а лідер-увати. Тобто тут -ерувати, яке вам ріже слух, насправді немає, а є таки -увати.
На мою думку, Караванський цілком має рацію.