Существовать

[Анатолій]

У журналі «Українська мова» є стаття, присвячена правильності вживання слів «існувати» та «бути». Там, зокрема, пишеться про таке: дієслова існувати / не існувати логічно вживати тоді, коли йдеться про життя істот (людей, диких і свійських тварин, птахів, риб, комах тощо), а не про наявність / відсутність конкретних предметів чи абстрактних понять. Значення буття, наявності / відсутності чогось виразніше передають форми є / немає або їхні синоніми: Є домовленість (Досягнуто домовленості); Є думка (Відома думка); Є загроза (Наявна загроза); Є проблеми в книговиданні (Маємо проблеми в книговиданні); Є різні прийоми спілкування лікаря з пацієнтом (Використовють різні прийоми спілкування лікаря з пацієнтом); Таких ліків немає.

[Усезнайко]

дієслова існувати / не існувати логічно вживати тоді, коли йдеться про життя істот (людей, диких і свійських тварин, птахів, риб, комах тощо), а не про наявність / відсутність конкретних предметів чи абстрактних понять.

Там так і пише, «відсутність конкретних предметів»?

[Анатолій]

дієслова існувати / не існувати логічно вживати тоді, коли йдеться про життя істот (людей, диких і свійських тварин, птахів, риб, комах тощо), а не про наявність / відсутність конкретних предметів чи абстрактних понять.

Там так і пише, «відсутність конкретних предметів»?

Ага, так і написано.

[Усезнайко]

Тоді нехай самі вчать українську мову, а потім рачать. Слово відсутній відноситься лише до живих осіб, а існує — це є в дійсності. Тобто вони не мають рації. Я категорично з ними не згідний. Не забувайте, як українською заміняється активний дієприкметник — існуючий? Так, дійсний, а не той, що є.

Ще додам, що їхній перелік радше стосується художнього(недослівного перекладу), який і так очевидний для перекладачів.

[Анатолій]

Тоді нехай самі вчать українську мову, а потім рачать. Слово відсутній відноситься лише до живих осіб, а існує — це є в дійсності. Тобто вони не мають рації. Я категорично з ними не згідний. Не забувайте, як українською заміняється активний дієприкметник — існуючий? Так, дійсний, а не той, що є.

Ще додам, що їхній перелік радше стосується художнього(недослівного перекладу), який і так очевидний для перекладачів.

Автор статті Катерина Городенська – доктор філологічних наук, професор, тож не думаю, що зауваження «нехай самі вчать українську мову» на її адресу є коректним. Хоч ніхто не без гріха. І у випадку зі словом «відсутність» схильний з вами погодитися.
Але до чого тут «дійсний»? Активний дієприкметник «існуючий» має замінюватися, залежно від контексту, на чинний, заведений, теперішній, нинішній, наявний, сучасний, сьогоднішній тощо, але аж ніяк не дійсний. Бо дійсний в українській мові має два значення: 1) який насправді існує або існував; реальний, справжній, правдивий, достеменний. Наприклад: дійсне число, дійсний ринок. «Ватя неначе прокинулась од своїх дум і примітила дійсне (= справжнє, реальне) сільське своє життя, дійсні свої обставини» (І. Нечуй-Левицький), «Скільки дійсних (= правдивих, реальних) випадків і казок, і кривавих легенд було розказано цієї ночі попід тинами» (А. Головко); 2) який має законні повноваження, правомочний, повноважний. Наприклад: дійсна військова служба, дійсний член наукового закладу «Прийшло повідомлення, що його обрано дійсним членом Російського Географічного Товариства» (З. Тулуб).

[Усезнайко]

, але аж ніяк не дійсний.

Чому? Приміром, дійсні правила інколи те ж саме, що чинні правила.

1) який насправді існує або існував

І чим це не той же існуючий, про який я писав?
Ви ліпше почитайте визначення слова існувати у словнику. За логікою шановної Катерини, перше визначення неправильне. Інколи, можливо чули, подейкують: «Я не живу, а існую». Я чудово розумію, що пані Катерина мала на увазі, але словник не буде фіксувати всі варіанти. Бо, приміром, речення «глечик існує на столі» — зовсім не відповідає реаліями, і таки так, ніхто так не вимовлятиме, проте в російській мові теж же. Тому я й проти.

Щодо нематеріальних реалій. Які, власне, вона й мала на увазі. То це має рацію. Бо уявне, не завжди дійсне, воно надто умовне. Щодо ліків вона не має рацію. Бо ліки можуть існувати, але можуть і не бути. Тобто ліки існують, але їх немає. Відчуваєте різницю? Це, по-друге, чому я їй раджу повчити українську мову, а потім надавати поради. Нічого не подумайте, я не пишу, що вона взагалі нічого не знає, втім однаково знає недостатньо, щоб обґрунтовувати подібне.

[Анатолій]

Дійсний — який насправді існує чи існував, а не просто існує чи існував. Різниця все ж є.

Щодо живих істот та нематеріальних понять наші думки повністю збігіються. Хотілося б почути думки інших про конкретні, але неживі речі. Чи можна з ними вживати слово «існувати».

[Усезнайко]

Дійсний — який насправді існує чи існував, а не просто існує чи існував. Різниця все ж є.

Матеріальні речі, та живі істоти включно, не можуть існувати не в дійсності чи не насправді. Тонка суть логіки саме в цьому.

[Анатолій]

Дійсний — який насправді існує чи існував, а не просто існує чи існував. Різниця все ж є.

Матеріальні речі, та живі істоти включно, не можуть існувати не в дійсності чи не насправді. Тонка суть логіки саме в цьому.

Ну, чому ж матеріальні речі й живі істоти мають обов’язково бути в дійсності чи, іншими словами, насправді? Дракон або пташка фенікс — живі істоти, але вони аж ніяк не є дійсними (= справжніми).

[Усезнайко]

Дракон або пташка фенікс — живі істоти, але вони аж ніяк не є дійсними (= справжніми).

У межах книжки дійсні через ряд фізіологічних рис, які мають передавати життєвість цих створінь для читача. Через те, що динозаврів не існує вже, Ви ж не пишете, що вони уявні, вірно?