По-перше, таких гасел дуже багато. Одних активних дієприкметників вагон з причепом. І позначивши їх
нрк., доведеться однаково пояснювати, чому це вони
нрк., адже в чинному правописі нічого не написано, що вони якісь не такі, тобто про їхню непритаманість ні гу-гу. Та й в університетських книжках, припускаю (я їх не читаю, а Ви перевірте), не завжди вказують на особливість таких дієприкметників в українській. Он Синявський про них не згадує, бо не було потреби, а теперішні не зауважують, бо вже не бачать потреби/бо дотримуються офіційної лінії (хай кривої, зате "законної").
Тому люди, які хочуть знати мову, мають читати Синявського, Сулиму, Курило, Шевельова, Ганцова, Наконечного, Антоненка-Давидовича, Пономарева та ін. Це доконечно. Теоретично можна кожну статтю поєднати з поясненням, чому так, а не інак, але уявіть собі, скільки це труду
. Та й нащо? Для користувачевої зручності? Хай вчиться
Хай читає статті, присвячені питанням правопису, термінологічним проблемам тощо. А як інакше? Власна думка (маю на увазі обґрунтовану) на порожньому місці не з’явиться. До того ж, як на мене, куди корисніше виробляти свою думку, основуючись на певних знаннях, ніж дослухатися перманентно (і не критично) до чужих
.
Неправильні слова йдуть з позначками
совет. чи
нрк., і список їх може легко побачити кожен. До того ж на сайті є розділ "Статті", присвячений, зокрема, проблемам правописним (поки там малувато дописів). Його треба заповнити статтями з відповідних проблемних тем, де обов’язковими мають бути списки слів
нрк. і натомість
рк. (з кожної проблеми). Див., наприклад,
Про «ф», «фіту» і «тету».
Офіційні словники — вони різні. Скажімо, словник Жайворонка досить далеко відійшов від совєтських словників. Його вже не назвеш російсько-російським, але в силу "офіційності" він не міг позбутися чималої "спадщини". Тепер виходить 4-томовий словник. Може, він ще кращий.
10% — це навіть забагато
. В нормальних державах цей відсоток, мабуть, куди нижчий
. Це так само, як люди за нормальних умов не думають про повітря (принаймні не перманентно).
У нас ще є проблема. Маємо людей, які усвідомлюють проблеми і пропонують розв’язки, але ці розв’язки не доходять до загалу: чи то тому, що кепсько з бажанням знати/інформуванням, чи то тому, що є офіційний "безпечніший" (хай і потворніший) варіянт. У нас навіть якщо прийняли якісь рішення на конференціях і занесли в стандарти, то й тут з інформуванням не дуже складається.
В своїй основі сайт цей для людей вільних і вдумливих, які самі спроможні з’ясувати, що добре, що кепсько, вибрати і вживати слова на свій смак і згідно зі своїм баченням. Тут широкий огляд, багато інформації, щоб самому зробити вибір, або запропонувати свій варіянт. Це основне. Якщо тут буде тисяча таких користувачів, то ймовірність того, що вдалі слова/сполуки вживатимуть буде висока. Сподіваюсь
) 
, хоч як це неприємно констатувати