r2u.org.ua / e2u.org.ua

Доставка = доставка
http://sum.in.ua/s/dostavka

Мабуть запозичення з російської, але іншого вживаного слова для «доставки» я на жаль не знаю.

постачання. і це є в словниках

Подивіться уважніше: у словниках цей переклад подається у значенні «поставка» — саме таке основне значення слова «постачання».
Для «доставки» як одноразового акту постачання (доставления) словники Кримського та Ізюмова наводять варіанти «довіз» та «привіз». Ці варіанти досить хороші, але, на жаль, не вживані сьогодні.

Щоб переконатися в цьому варто лише заґуґлити (обов’язково в лапках) такі фрази як:
• "постачання піци" / "довіз піци" / "доставка піци"
• "оплата і постачання" / "оплата і довіз" / "оплата і доставка".

Як бачимо, в цьому значенні вживане сьогодні в українській мові лише слово «доставка».

добре, а чим "достава" не влаштовує?

Тим же чим і «довіз» — невживане, на жаль.

Довіз - добре слово. Але закриває питання лише частково, бо стосується доставки лише з використанням транспортного засобу. Але є доставка й пішки, кур"єром тощо. Це тоді - доніс?

Щодо зауваження, що те чи інше українське слово сьогодні не вживається. То що, пропонувати перекладачам російське, яке вживається в суржику? Чи все таки давати друге життя питомо українським відповідникам?

краєзнавцю, просто не повірив своїм очам . дякую.
до речі, xrju, навіть офіційний словник Жайворонка дає: доставка – до(при)ставка, достава... Яке слово вживають/вживатимуть залежить цілком від мовців. я "доставку" не використовую і не бачу в ній жодної потреби

Ну так Жайворонок першим варіантом перекладу і наводить доставку, правильно? Жайворонок тут цілком послідовно наводить спочатку слова, які є найбільш вживаними (доставка, приставка), а потім намагається проштовхнути (запропонувати мовцям) і невживаний варіант «достава», який він, вірогідно, також вважає більш українським, а можливо включив просто для повноти, адже це слово наводилося в старіших словниках.

Пора виробити хоч якісь правила укладання цього словника. Наприклад, можна біля вживаних слів, які чимось редакторам не подобаються, ставити обмежувальну позначку. Але ігнорувати найбільш вживані слова і пропонувати замість них невживані — це, пробачте, лексикографічне невігластво.

Правила, шановний xrju, дуже прості. Про них йдеться в передмовідо народного словника:
"Взірцем для укладачів є насамперед Академічний словник (Російсько-український словник, 1924 – 33), а також «Російсько-український словник сталих виразів» (Вирган І.О., Пилинська М.М.). Основу словника складатимуть насамперед АС (увійде практично повністю), найкращі двомовні фразеологічні словники (крім останнього ще, наприклад, «Російсько-український фразеологічний словник» В.Підмогильного, Є.Плужника) і матеріяли з інших відомих (якістю) словників (№ 1 - словник Грінченка). Насамперед подаватимемо слова (статті), яких нема в АС та інших словниках сайту, та часто запитувані відвідувачами. Тому, якщо, шановні відвідувачі, ви не знайшли потрібного слова, воно з’явиться трохи згодом (наберіться терпцю)! Кінцева мета – статті мають бути якнайповнішими, але «не застиглими»: за потреби – оперативно дописуваними або виправлюваними, втім без потреби – надмірно не розширюваними.

Враховуючи правописні негаразди, подаватимемо паралельні форми: бажану (яка відрізняється від «усталеної») і чинну (за чинним правописом), яку ще часто (у відповідних випадках) супроводжуватиме позначка совет. (совєтське). Наприклад: Кафедра – катедра (совет. кафедра). Деколи статтю подаватимемо з поясненнями, чому саме так писати, чи саме таке слово слід вживати (зокрема, у випадку «неусталених» слів)".

Зрозуміло, що деякі напрочуд вживані слова потрапили в офіційні словники, ба більше, укладачі цих словників, попри, мені здається, розуміння, що якесь слово є "сміттям", мусять його подавати саме через його поширеність. Хоча б тому, що є ще "Вчені ради", більшість членів яких теж звикли до поширенішого і, цілком можливо, навіть не розуміють/не хочуть розуміти, що тут щось не так з цим словом. Лексикографічне невігластво — це пхати в мову слова їй не притаманні, а тим паче замінюювати ними питомі слова. В мові ці слова появилися не самі собою. А вважати, що раз уже так сталося, то хай собі вже так буде – дуже сумнівний лексикографічний підхід, який закінчився в українському випадку макоцвітним правописом. Бо всі ці словечка-сміттячка зазвичай потребують обґрунтування свого існування в мові й, зрозуміло, складають дивовижні винятки з правил. Цих слів напхали з лишком. І пітримувати таку традицію в Народному не варто. Див. вище, що є для нього взірцем. Що стосується безпосередньо "доставки", то її можна подати в словнику з позначкою (совет.), яким воно і є.