Раскрас

[Анатолій]

Раскрас, раскраска — (действие) розфарбовування, розфарбування; розмальовування, розмалювання; 2) (рисунок) малюнок; 3) (книжка) розкраска, розмальовка.
боевой раскрас — ???

[краєзнавець]

"Розкраска" - навряд чи, бо не бачу відповідного українського кореня.
Тому дитяча книжечка - розмальовка, і "боевой раскрас" - бойова розмальовка. Якщо, звичайно, хтось чогось кращого не запропонує.

[краєзнавець]

Продовження.
Коли хлопчик приходить додому з бланшем, родичі-росіяни його питають: "кто это тебя так разукрасил?"
А ми питаємо: "Хто це тебе так розмалював?".

Це я про "боевой раскрас".

[Анатолій]

Продовження.
Коли хлопчик приходить додому з бланшем, родичі-росіяни його питають: "кто это тебя так разукрасил?"
А ми питаємо: "Хто це тебе так розмалював?".

Це я про "боевой раскрас".

"Разукрасить" — це не "раскрасить" і до слова "раскрас", як я розумію, не має стосунку. "Разукрасить" — "оздобити", "прикрасити", а не "розмалювати".

[Усезнайко]

"Розкраска" - навряд чи, бо не бачу відповідного українського кореня.

Слово краска походить од краси. Щоправда, по-нашому краще написати врода, звісно ж. Німецьке слово фарба, між іншим, нічим не краще. Саме слово врода бере свої початки від дієслова вродити. Тобто можна розмежувати красу та вроду. Останнє буде те, що дано тобі від природи. А те, що ти вбереш на вроду, — краса. Іншими словами, слово красуватись може бути твірною основою. З іншого боку, навіщо передавати точний переклад? Можна розмалювати лице, а можна замаскувати тощо. Якщо врахувати, що краска — російське, а фарба — німецьке, то можна згадати, що є таке слово, як барви. Тобто можна придумати бойові барви. І мама буде питати: «хто це тебе так розбарвив, синку?».

[краєзнавець]

1.Мама казатиме: "Хто це тебе так розмалював", навіть якщо в словнику буде "розбарвив". Бо її мова не штучна, а природна.
2.І справа не в тому, що в слові розкраска, розкрасити корінь "крас" має застосування як в російській мові, а не як в українській.
І не в тому, що розфарбування має німецький корінь. Бо й "(мал)ювати" містить корінь, наскільки я знаю, німецький, бо слово "маляр" (maler), як і ще купа слів, свого часу потрапили до української з німецької. А тому що в розумінні, яке нами розглядається, українці вже кажуть "розмальовка", "розмалював".
Ось у тлумачному словнику Яременка:
РОЗМАЛЬОВУВАТИ - 1.Розписувати (не розкрашувати! - К) що-небудь (тобто і обличчя теж - К) малюнками, візерунками і т.ін.// Надмірно гримувати фарбувати обличчя.// 2.перен. Бити, залишаючи на обличчі сліди від ударів.
Цитата неповна. Там є й інші значення, а також приклади вживання слова в цих значеннях.

Правда, слова розмальовка у Яременка нема, але він, на мій погляд, легко і природньо виводиться з розмальовувати.
І тому це слово вже вживається. Наприклад, я купую своїм онукам саме книжечку-розмальовку, а не розкраску. Це слово саме так срприймають і діти, і продавці. Та й не я його придумав.

[Усезнайко]

1. За Вашою логікою ми повинні спілкуватись суржиком і вносити саме його в словник, бо, бачте, він живіший. Мою живу мову формує словник, а не слова, яких я не розумію, але вживаю. Я довіряю професіоналам як професіонал(у цьому випадку філологам), мені важливо, щоб я знав, що говорю, аби відповідав за свої слова, щоби й мене сприймали серйозно, а не баба бабі сказала.
2. Не сперечатимусь, в цьому є певна рація. Але я не бачу сенсу калькувати і перекладати дослівно, коли це ріже вухо. У таких випадках краще шукати більш природній відповідник.

[краєзнавець]

Боюся, що той, чию мову формує словник, справжнього словника не сформує...
Той же Грінченко формував свій "Словарь" не за словником. Як і Даль, який сформував словник "ЖИВОГО великорусского языка"

[Усезнайко]

Тому й це вирішують спеціалісти.

[лекс]

1. Не варто "раскрас, раскраска" подавати як дублетні заголовні форми. Детская раскраска - є, детский раскрас - ні (в нормі). Тобто вони не взаємозамінні.
2. Рос. Боевой раскрас, боевая раскраска = укр. бойові фарби. (Пор. англ. war paint)
Тобто: Боевой раскрас индейца/болельщика - бойові фарби індіанця/вболівальника.
прошу додати.