ЯКЩО ПОЗИВАТИСЯ, ТО ЯК?
В одному з видань читаємо: Він позивається на нотаріуса, в іншому — до президента, у третьому — проти організаторів. (…) Мимоволі задумуєшся, чи рівноправні для дієслова позиватися ці прийменниково-відмінкові форми, що називають відповідача? У професійному вжитку, тобто в судочинстві, узвичаєні дві основні прийменниково-відмінкові форми: позиватися на кого-небудь і позиватися до кого-небудь. Проте вони розрізняються значеннями своїх іменників: прийменник на поєднується переважно з іменниками — назвами осіб, прийменник до, крім цим назв, може сполучатися з назвами держави, якоїсь структури, установи тощо. (…) Форма проти кого-небудь з дієсловом позиватися трапляється зрідка, здебільшого в непрофесійному вжитку.
Можлива ще одна прийменниково-відмінкова форма зі значенням відповідача — з ким-небудь, але за умови, що дієслово позиватися виражає значення — «мати з ким-небудь справу, тривалий час судитися»: Він [шляхтич] мав діло в волость, позиватися за млин з своїми спільниками, власниками того млина (І. Нечуй-Левицький); — Пан Стадницький знову позивається з лісовиками (М. Стельмах).
Є кілька прийменниково-відмінкових форм, що вказують на причину, привід для позивання. Найпоширенішими з-поміж них є форми з первинними прийменниками за, через та похідним книжним прийменником з приводу: Це колись було, що знав тільки сусід сусіда та й то, коли позивалися за межу (Ю Яновський); Це брат його перс на ймення, з яким після смерті батька Гесіод почав позиватися за спадщину (З інтернетівського видання); Польща не має наміру позиватися до України через ненадходження російського газу (З інтернетівського видання); Громадяни України не можуть позиватися до Росії з приводу повернення їх заощаджень СРСР (З інтернетівського видання).
Отже, форми, уживані з дієсловом позиватися для означення особи відповідача, розрізняються обсягом значень іменників та сферами свого побутування: в офіційному професійному вжитку переважають форми на кого-небудь і до кого-небудь, у непрофесійному — проти кого-небудь. Прийменниково-відмінкові форми, що визначать причину позивання, так само неоднакові за своїм стилістичним використанням: не мають обмежень форми з прийменниками за і через, книжне забарвлення властиве формі з прийменником з приводу.
Катерина Городенська
Журнал «Українська мова», 2010, №2
Сутяжить
Re: Сутяжить
не знайшов в рос. словниках «Позываться», і схоже це повідомлення з українського слова тож пересунув в консультації
Re: Сутяжить
Це я перемудрив. Пропоную перейменувати статтю в "Сутяжить" і перенести до "Обговорення статей".Andriy писав:не знайшов в рос. словниках «Позываться», і схоже це повідомлення з українського слова тож пересунув в консультації
Re: Сутяжить
зробленоАнатолій писав:Це я перемудрив. Пропоную перейменувати статтю в "Сутяжить" і перенести до "Обговорення статей".Andriy писав:не знайшов в рос. словниках «Позываться», і схоже це повідомлення з українського слова тож пересунув в консультації