Щодо українського термінотворення

Обговорення словників, статті про словники, словникарство

Модератор: Анатолій

Max
Повідомлень: 165
З нами з: П'ят грудня 28, 2012 4:34 pm

Щодо українського термінотворення

Повідомлення Max »

Українська мова, № 1, 2010. – С. 88-93

УДК 811.161
Максим Олегович Вакуленко
к.ф.-м.н. (Київ)

РОЗВИТОК ТЕРМІНОСИСТЕМ І ТЕРМІНОТВОРЕННЯ

У роботі розглянуто особливості та шляхи виникнення нових термінів у вітчизняних терміносистемах. Проведений аналіз доцільності та правописних тенденцій деяких сучасних лексем.
Ключові слова: термін, лексема, термінологія, терміносистема, термінотворення, статистичний метод, аналітичний метод, правопис.

In this article, the special features of newly rised terms in Ukrainian terminological systems are investigated. Analysis of some modern lexemes expedience and their spelling tendencies is carried out.
Key words: term, lexeme, terminology, terminological system, term creation, statistical method, analytical method, spelling.

Наука розвивається постійно, і це стосується навіть таких, здавалося б, усталених її розділів, як класична механіка чи геометрична оптика у фізиці. Виникнення нових розділів чи галузей науки, а також їх розвиток неодмінно впливають на суміжні. Зокрема, поява теорії відносності та квантової механіки зумовила перегляд класичної механіки, що спричинило виникнення нових термінів. Та й сама мова (якщо вона не мертва) невпинно розвивається, що також породжує нові наукові терміни. Тому дослідження особливостей і способів постання нових термінів – а також шляхів удосконалення цього процесу – викликає великий науковий і практичний інтерес. Під цим кутом зору ми розглянемо тут деякі терміни, які відносно нещодавно з’явилися в українських терміносистемах.
Новотвір виникає або як синонім до наявного терміна, або в групі синонімів чи як єдиний термін на позначення нового поняття. Звичайно, на етапі усталення нової термінології краще мати кілька синонімів, щоб вибрати найвдаліший. Інші синоніми теж виконуватимуть свої функції (уточнення та розмежування понять, збагачення мови науки, утворення похідних термінів-словосполучень, створення перспективного запасу та тлумачення), якщо теж є "достатньо" вдалими.
У роботі [11, с. 173] О.О. Реформатський радить, що при виборі терміна на позначення нового поняття треба насамперед упевнитися, чи немає розмовного терміна, невідомого в науковій літературі, – а за відсутності чи явної непридатності його слід створити новий. Отже, щоб скористатися порадами відомого фахівця, варто застосувати методи термінології як науки. За О.О. Реформатським, послідовність шляхів термінотворення така: 1) запозичення інтернаціонального терміна (у випадку наявності); 2) переклад іншомовного усталеного професійного терміна; 3) термінологічна специфікація загальновживаних слів, яка включає в себе назви предметів (сорочка, поле), явища природи (гніздо), переклад з іноземної мови (високий друк); 4) запозичення з термінології інших галузей; 5) словотворення.
Зауважмо, що наявність синонімів значно полегшує процес термінотворення. Якщо є перспективний запас "пасивних" термінів, то починати варто з пошуку "запасних" термінів, які означують подібне поняття. Такі терміни мають існувати не лише в усному (жаргонному) мовленні, а й у словниках (певна річ, із відповідними ремарками).
При створенні нового терміна слід ураховувати реалії сьогодення. Досвід показує, що найлегший спосіб вироблення нового терміна – запозичення – призводить до некерованого засмічення мови всілякими "бакбендингами", "консалтингами", "паркінгами", "ребефінгами", "стретчінгами" та іншими бур’янами. Це наслідок того, що такий підхід фактично не використовує наукові методи термінології і нехтує вітчизняним лексичним запасом – тому для нас він є найменш привабливим. Термінологічна специфікація слова з іншої галузі мови неминуче спричиняє багатозначність (чи омонімію) терміна, що є небажаним явищем (див. [8, с. 9; 9, с. 11]). Та й сам О.О. Реформатський наголошував, що "основна тенденція терміна – обмеження лексичного поля та моносемічність" (див. [11, с. 166]). Тому не треба боятися створювати нові терміни.
Але вводити нові терміни слід обдумано та розважливо. Так, надто вже штучним і громіздким є новотвір "підіймальний електричний дрототяг" (дублет до "ліфт"), а "гопчик" (дублет до "пульс") має забагато несерйозних асоціацій. Щодо новоутворених віддієслівних іменників, які закінчуються на ~овання: устатко́вання, припасо́вання тощо. В українській мові є достатньо іменників, утворених належним чином від наявних дієслів (устаткування – від устаткувати, устатковування – від устатковувати тощо), але немає дієслів устатковати, припасовати – тому такі іменники є неграмотними і засмічують мову.
Варто враховувати й думку автора "Словаря української мови" Б. Грiнченка: "багато cлiв, позичених чи скованих через те, що, мовляв, нема cвoїx, мусило б зникнути, бо знайшлись би на тi розyмiння слова готові в народнiй мовi. А втiм – я бiлъший ворог позичанню, нiж куванню" ([14, с. 141]).
Отже, перш ніж створювати чи запозичати новий термін, необхідно пошукати в рідній мові адекватний відповідник, який точно відображає зміст поняття чи може його передати. Тут потрібно пильнувати, щоб багатозначність терміна, яка неминуче виникає при цьому, не була штучною. Якщо ж немає такого слова, яке повністю задовольняє зрослі потреби терміносистеми – треба створити новий термін за допомогою засобів рідної мови. Зауважмо, що істотною перевагою новотворів є те, що вони не породжують полісемії. І лише тоді, коли таким чином не вдається досягти мети, можна звертатися до іншомовної назви.
А тепер поговоримо про запозичений термін олива, який пропонують замість звичного мастило.
Тут ідеться про речовину, яка російською мовою позначається терміном "масло (минеральное, нефтяное)". Першим терміном, як зазначає [7], колись позначали оливкову олію, яку використовували як технічний продукт – для спалювання в лампадах. Цей термін зазнає семантичної інтерференції аж трьох слів: оли́ва (маслинове дерево), оли́вка (маслина) – див. [6], а також о́ливо (станум). Очевидно, саме через це він і вийшов з ужитку. Походить це слово з італійської мови. Італійський тлумачний словник [17] подає значення слова oliva як фрукт. До речі, вираз оливкова олія має перевагу перед не дуже вдалим терміносполученням маслинова олія, оскільки в українській мові слова олія та масло означають різні поняття. Стандарт "ДСТУ 3437-96. Нафтопродукти. Терміни та визначення" в п. 4.13 намагається відродити термін олива, що не витримав випробування часом і практикою. До того ж, цей термін трактується тут значно ширше свого первісного значення і означає "суміш високомолекулярних нафтових вуглеводнів, що використовується в техніці як мастильний, електроізоляційний, консерваційний матеріал та робоча рідина". Як бачимо, захисники цього терміна навіть у його означенні змушені згадати про мастило. Тому таке штучне розширення його семантики та насильницьке "відродження" навряд чи виправдане. Тим більше, що це заводить нас надто далеко від первісного значення. Отже, перший термін із пари оли́ва – масти́ло не є вдалим.
Другий термін означає речовину, яка змащує тертьові з’єднання – причому це може бути не лише густа речовина, а й рідина. Інтегрована лексикографічна система "Словники України" [10] означує слово мастильниця як посудину для мастила із пристосуванням для змащування деталей машин тощо. Російський переклад цього терміна – маслёнка. Отже, йдеться насамперед про мастильну рідину, яка видавлюється через носик. Саме в такому розумінні вживав слово мастильниця Платон Воронько: "Я мастильницю свою, Наче зброю у бою, Щогодини заряджаю. Коли поїзд виряджаю, Всі підшипники мащу". У згаданому словнику є й термін мастилопровід. По мастилопроводах рухається рідина, а не густа аморфна речовина. Жінки змащують лице не тільки густим кремом, а й рідким тоніком чи рідиною для зняття чого-небудь. Рани змащують рідким розчином йоду, деко перед приготуванням пирогів змащують олією. Як бачимо, слово українського походження мастило має потужний узус в українській мові – як власний, так і дериваційний. Тому термін минеральное масло слід перекладати як мінеральне мастило. Цю поправку потрібно внести й у відповідний стандарт.
Отже, запозичення є не найкращим способом поповнення терміносистем, і виникає воно через брак лексичного запасу національних термінів. Якби відповідна термінологія розвивалася природним чином – із виробленням достатньої кількості синонімів "на перспективу" – багатьох таких немилозвучних запозичень можна було б уникнути і обійтися питомими українськими словами.
Але найменш вдалими є запозичення, що є дублетами до вже наявних національних термінів чи лексем: гелікоптер (від грец. ελικόπτερο, буквально – гвинторіз; укр. вертоліт), безкоштовний (калька від нім. kostenlos; укр. безплатний), помаранчевий [колір] (від фр. pomme orange, укр. жовтогарячий), потяг (від пол. pociąg, укр. поїзд). Детальніше про пароніми та псевдосиноніми див. у праці [2]. Непродумане вживання таких слів розмиває лексичну систему української мови.
Відзначимо деякі правописні тенденції новітніх запозичень. При відтворенні англійських слів явно переважає відповідність "h" – "х": холдинг (holding), хеджування (hedging) – див. [16]; ховер (hover), хіп-твіст (hip twist) – див. [15]; хіндж (hinge), хіп-хоп (hip hop), хаб (hub), хакер (hacker), хелпер (helper), хілер (healer), хот-дог (hot dog), Хаммер (Hummer), холідей (holiday). У стихійних запозиченнях (які базуються, очевидно, на слуховому сприйнятті) часто не витримується "правило дев’ятки": ділер, казіно, гріль, холдінг, хезітейшн, різографія.
Науковий підхід до термінології та термінотворення застосовує Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Із 90-х років минулого століття тут виконуються міжфакультетські термінологічні теми, які розвивають основні положення, викладені в "Російсько-українському словнику фізичної термінології" [1], зокрема: практичне застосування статистичного та аналітичного методів науки термінології, проблеми синонімії та багатозначності в терміносистемах, проблема термінотворення, правописні проблеми.
У процесі цієї роботи постало чимало нових термінів, які увійшли у вжиток. Основні шляхи поповнення термінології новими термінами були такими. 1) Термінологічний переклад іншомовного терміна: струмовмісна плазма (англ. current-carrying plasma, рос. токонесущая плазма), електрони-втікачі (англ. runaway electrons, рос. убегающие электроны), перехресна спіральність (англ. cross helicity), нагніт (англ. pumping, рос. накачка), надхідна хвиля (рос. падающая волна), підкладина (рос. подложка), поширшання (рос. уширение), неробочий хід (рос. холостой ход), зміннозонний напівпровідник (рос. варизонный полупроводник). 2) Корекція не зовсім нормативного наявного терміна за допомогою граматичних засобів української мови: датник (рос. датчик), залам, інерційний, стисливість, рівнодійна. 3) Створення нової лексеми на основі українських словотвірних засобів, яка вдало відображає зміст поняття: співпомір, співчасність, пришвидшувати, важіння. Наприклад, важі́ння (англ. gravity; рос. тяжесть) – це результат сукупного впливу на тіло всіх взаємодій у полі тяжіння, а силою важі́ння тіла називається сила, яка прикладена до тіла і дорівнює геометричній сумі сили тяжіння тіла до Землі та відцентрової сили інерції, зумовленої добовим обертанням Землі. Були відроджені деякі "репресовані" терміни: вільність (рос. свобода), зудар (співудар), різнозворотний (національний дублет до анізотропний), короткосяжний (рос. короткодействующий), сумірник (національний дублет до параметр), сурядна (національний дублет до координата), рівноважитися (перебувати в рівновазі).
Названі терміни впроваджені, зокрема, в навчальний процес на природничих факультетах університету – див. [3; 4; 5]. Терміни вільність, датник, підкладина, нагніт, залам, надхідна хвиля, рівнодійна, відхил, інерційний, важі́ння, стисливість, які виникли через відсутність потрібного чи правильного терміна, використовуються як основні, інші – здебільшого як допоміжні синоніми у функції урізноманітнення викладу матеріалу.
Ці набутки активно використовуються в наукових дослідженнях і Київського національного економічного університету (керівник – проф. Я. Януш), і Львівського національного університету імені Івана Франка, де під керівництвом проф. І. Кочан студенти пишуть курсові та дипломні роботи з термінології.
Частина вироблених чи відроджених термінів не має активного вживання через те, що вони є синонімами до вже наявного вдалого терміна. Такими є терміни вогниця (плазма) [1], осуга (наліт) [13], чарунка (комірка) [12]. Це, як ми й передбачали – перспективний запас. Колись ці милозвучні терміни можуть позначити яке-небудь нововідкрите явище.
Таким чином, нові терміни можуть бути вдалими або не дуже. І вдумливий, науковий підхід до термінотворення сприяє тому, щоб перших було більше.

Література

1. Вакуленко М. Російсько-український словник фізичної термінології / За ред. проф. О.В. Вакуленка. – К., 1996. – 236 с.
2. Вакуленко М. Деякі термінологічні нюанси української мови: як не виплеснути з водою дитину. – Вісн. НАН України, №11, 2006, с.54-63.
3. Вакуленко М.О., Вакуленко О.В. Тлумачний словник із фізики. 6644 статті. – К.: ВПЦ "Київський університет", 2008. – 767 с.
4. Вакуленко О.В., Зеленський С.Є., Кондратенко С.В. Механіка / Навчальний посібник для студентів геологічного факультету. – К.: ВПЦ "Київський університет", 2007. – 127 с.
5. Вакуленко О.В., Кондратенко С.В. Фотоелектричні ефекти в напівпровідниках / Навчальний посібник для студентів фізичного факультету. – К.: ВПЦ "Київський університет", 2009. – 225 с.
6. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ "Перун", 2001. – 1440 с.
7. Гінзбург М. Д. Що таке технічна олія і що таке олива? // Стандартизація, сертифікація, якість, 2005. - № 1. - C. 21 - 23.
8. Даниленко В.П. Лексико-семантические и грамматические особенности слов-терминов. – С. 7-67 // Исследования по русской терминологии / Отв. ред. В.П. Даниленко . – М.: Наука, 1971. – 231 с.
9. Даниленко В.П. Лингвистические требования к стандартизуемой терминологии. – С. 5-32 // Терминология и норма. – М.: 1972. – 120 с.
10. Інтегрована лексикографічна система "Словники України" / Український мовно-інформаційний фонд // В.А. Широков, О.Г. Рабулець, І.В. Шевченко, О.М. Костишин, К.М. Якименко, 2001-2007. – Близько 254000 слів.
11. Реформатский А.А. Мысли о терминологии. – С. 163-197 // Современные проблемы русской терминологии. – М.: 1986. – 197 с.
12. Росiйсько-український технiчний словник // Уклали М.М. Матiйко, О.М. Матiйко, Н.С. Родзевич, Г.М. Гнатюк, А.М. Maтвієнко. – Київ, Державне видавництво технiчної лiтератури, 1961. – 648 с.
13. Росiйсько-український фiзичний словник // В.В. Гейченко, О.З. Жмудський, П.П. Кузьменко, Є.Д. Майборода. – Xapків, 1990. – 16000 тepмiнів.
14. Тимошенко П.Д. Хрестоматiя матерiалiв з українськoї лiтературної мови. – Частина ІІ – Київ, "Радянська школа", 1961. – 348 с.
15. Українська рада танцю (УРТ). Положення. – Львів, 1999. – 18 с.
16. Шимків А. Англо-український тлумачний словник економічної лексики. – К.: Видавничий дім, 2004. – 429 с.
17. Il nuovo dizionario Italiano Garzanti. – Garzanti editore s.p.a., Milano, Italia, 1984. – 1087 p.
Анатолій
Повідомлень: 4690
З нами з: Чет червня 18, 2009 4:16 pm

Re: Щодо українського термінотворення

Повідомлення Анатолій »

Max писав:Але вводити нові терміни слід обдумано та розважливо. Так, надто вже штучним і громіздким є новотвір "підіймальний електричний дрототяг" (дублет до "ліфт"), а "гопчик" (дублет до "пульс") має забагато несерйозних асоціацій. Щодо новоутворених віддієслівних іменників, які закінчуються на ~овання: устатко́вання, припасо́вання тощо. В українській мові є достатньо іменників, утворених належним чином від наявних дієслів (устаткування – від устаткувати, устатковування – від устатковувати тощо), але немає дієслів устатковати, припасовати – тому такі іменники є неграмотними і засмічують мову.
Хм, цікаво. Тобто устаткування — від устаткувати і устатковання — неправильно утворений іменник. А як щодо, наприклад, прикметника устаткований? Він від чого утворене? Чи його теж у грубку?
Востаннє редагувалось Сер січня 02, 2013 3:59 pm користувачем Анатолій, всього редагувалось 1 раз.
Max
Повідомлень: 165
З нами з: П'ят грудня 28, 2012 4:34 pm

Re: Щодо українського термінотворення

Повідомлення Max »

Дякую за інтерес до моєї публікації.
Щодо прикметника "устаткований". Гадаю, відповідь Ви і самі зможене знайти, зробивши морфемний розбір і з'ясувавши, які суфікси утворюють прикметники і від яких частин мови , які - дієприкметники і які суфікси утворюють віддієслівні іменники. Можу порадити "Морфемний словник" Левка Полюги.
А сучасна українська мова не має такого механізму утворення іменників.
Колись, дійсно, був нетривалий період утворення ВІ за допомогою суфікса -ова-, який прийшов із польської мови. Але згодом цей суфікс перетворився на -ува-, який і прижився в українській мові.
Анатолій
Повідомлень: 4690
З нами з: Чет червня 18, 2009 4:16 pm

Re: Щодо українського термінотворення

Повідомлення Анатолій »

Max писав:Дякую за інтерес до моєї публікації.
Щодо прикметника "устаткований". Гадаю, відповідь Ви і самі зможене знайти, зробивши морфемний розбір і з'ясувавши, які суфікси утворюють прикметники і від яких частин мови , які - дієприкметники і які суфікси утворюють віддієслівні іменники. Можу порадити "Морфемний словник" Левка Полюги.
Щось я не второпав вашої думки. Ви стверджуєте, що віддієслівні іменники творяться від кореня дієслова чи його основи? І на якому етапі розвитку української мови польський :!: суфікс -ова- перетворився на -ува-?
Max
Повідомлень: 165
З нами з: П'ят грудня 28, 2012 4:34 pm

Re: Щодо українського термінотворення

Повідомлення Max »

У праслов'янський період уживався суфікс -ова-, який трансформувався в -ува- наприкінці XVIII - на початку XIX століття.
Деталі див. Штанденко Уляна. Відіменний суфіксальний словотвір... (канд. дис.).
Див. також праці А. Мейє, І.В. Ягича, І. І. Ковалика, С. П. Бевзенка, В. В. Німчука.
Анатолій
Повідомлень: 4690
З нами з: Чет червня 18, 2009 4:16 pm

Re: Щодо українського термінотворення

Повідомлення Анатолій »

Max писав:У праслов'янський період уживався суфікс -ова-, який трансформувався в -ува- наприкінці XVIII - на початку XIX століття.
Деталі див. Штанденко Уляна. Відіменний суфіксальний словотвір... (канд. дис.).
Див. також праці А. Мейє, І.В. Ягича, І. І. Ковалика, С. П. Бевзенка, В. В. Німчука.
Іншими словами, праслов'янський (а зовсім не польський :!: ) суфікс -ова- існував ще наприкінці XVIII — на початку XIX ст., тобто функціонував уже безпосередньо в українській мові. Звідси питання: чому створення іменників з -ова- є неграмотним (особливо, якщо зважити, що слова на -овання знаходимо в словникові Грінченка)?
Max
Повідомлень: 165
З нами з: П'ят грудня 28, 2012 4:34 pm

Re: Щодо українського термінотворення

Повідомлення Max »

Польський - тому що він залишився в польській мові, і великою мірою завдяки польським впливам його хочуть реанімувати.
А він не відповідає тенденціям розвитку української мови, тому що вона його відкинула ще на початку 19 ст. Неможливо двічі ввійти в ту саму річку.
Vavilon
Повідомлень: 63
З нами з: П'ят квітня 24, 2015 9:17 pm

Re: Щодо українського термінотворення

Повідомлення Vavilon »

Цікаво. Автор зауважує на на те що "При створенні нового терміна слід ураховувати реалії сьогодення."
Як приклад. Він пише про проблему засмічення мови "...всілякими "бакбендингами", "консалтингами", "паркінгами", "ребефінгами", "стретчінгами" та іншими бур'янами." і радить, в цьому випадку, застосовувати науковий підхід. При чім, не даючи поради як він буде його застосовувати? А це ж, дуже важливо! Це важливіше ніж, власне, сам підхід!
Як на мою думку, дати відповідь на це запитання можливо лише тоді, коли буде встановлено ХТО ж насправді вводить в обіг ці слова сьогодні? (використовуючи зауваження автора, врахуємо "реалії сьогодення"). :)
Так, хто ж? Науковці як їхні автори? Я впевнений що ні. Літератори, які повинні знати ці підходи? Теж - ні. Звідси, у залишку маємо лише простих, у своїй більшості, малоосвічених людей як навіть не задумуються над наслідками таких нововведень. Прикро за це. Але, це і є "реалії сьогодення". Чи не так?
Якщо це так, то яким чином ці люди будуть застосовувати наукові методи?
Max
Повідомлень: 165
З нами з: П'ят грудня 28, 2012 4:34 pm

Re: Щодо українського термінотворення

Повідомлення Max »

Ви правильно пишете, що засмічують мову насамперед неспеціалісти. Але й серед фахівців є такі, на жаль.
В ідеалі добре було б застосувати хорватську модель - коли спеціальний комітет постійно наглядає за новими термінами, виправляє їх і рекомендує правильні варіанти. На жаль, у нас нікому.
Тому доводиться сподіватися на здоровий глузд. І поширювати корисну інформацію. Це теж працює, хоча і не так ефективно.
strixaluco
Повідомлень: 60
З нами з: Чет вересня 22, 2016 7:55 am

Re: Щодо українського термінотворення

Повідомлення strixaluco »

Цікаво чому ви стверджуєте, що в нас нікому наглядати за термінологією. В Інституті мовознавства ім. Потебні нема фахівців? Чи їм бракує часу?
Відповісти

Повернутись до “Словники”