r2u.org.ua / e2u.org.ua

Имеющий — що (який) має, маючий:
• имеющий возможности — спроможний; той, що (хто) має можливість (спроможність);
• имеющий постоянное место, жительство, оседлость — осілий;
• имеющий силу — важний, (закон) чинний.

♦Имеющий уши, да слышитъ (Матф 11:15) ♦Хто має вуха, нехай слухає! (Огієнко, Хоменко)

Анатолій писав:Имеющий — що (який) має, маючий

Маючий? Думаєте, вдалий відповідник?

lelka писав:

Анатолій писав:Имеющий — що (який) має, маючий

Маючий? Думаєте, вдалий відповідник?

А чим вам не до вподоби?

Анатолій писав:

lelka писав:

Анатолій писав:Имеющий — що (який) має, маючий

Маючий? Думаєте, вдалий відповідник?

А чим вам не до вподоби?

Лелька має рацію. Про уникнення -уч, -юч, думаю, чули.

Наталя писав: Лелька має рацію. Про уникнення -уч, -юч, думаю, чули.

Ні, не чув. Просвітіть.

Енциклопедія "Українська мова" на с. 654 пише:
"Активні Д. теп. ч. творяться від неперех. і рідше
перех. дієслів недок. в. всіх класів, а саме - від
основ 3-ї ос. мн. теп. ч. та суфікса -ч-:
згасаючий, танучий, сверблячий, лежачий (ці Д. не
утворюються від дієслів з афіксом -ся та
дієслів док. в.). Д. на -чий поширені мало, тому що
народнорозм. мова, яка лягла в основу нової
укр. літ. мови, майже не знала їх (як книжних
форм давньорус. походження). У мові 20 ст.,
особливо в період 30-х — 80-х рр., вони дещо
активізувалися, зокрема у зв'язку з творенням
н.-т. термінів (крокуючий екскаватор,
блукаючий нерв), але ост. часом їх відповідність
нормам укр. мови дедалі більше піддається
сумнівам."
Крім того, СУМ і ВТС подають маЮчий як заможний з поміткою заст.

Я мав на увазі саме маЮчий (прикметник), а не мАючий (активний дієприкметник). Помітки СУМ для мене не показник. Там ще й не такі слова приписано до застарілих, діалектних, маловживаних.

А як маЮчий "заможний" стосується имеющего?

lelka писав:А як маЮчий "заможний" стосується имеющего?

А чому маЮчий — слово, яке можна застосовувати тільки як синонім до "заможний"? МаЮчий утворено за тією ж моделлю, що й інші прикметники з -уч/-юч, -ач/-яч: гавкучий — від гавкати, балакучий — від балакати, лежачий — від лежати. МаЮчий — від мати, так само, як имеющий — від иметь (=мати).