колись я уже відповідав з подібного приводу. Тому
зацитуюся 
:
Стосовно песо/псоподібних. Щодо *подібних вже зазначив Усезнайко. Я можу додати лише те, що без *подібних ми не обійдемося, суто українські варіянти –уватий, -истий, -астий не відбивають всі сенси. Хоча в загальній мові цілком можна вживати і вказані -уватий чи –истий. Не думаю, що виникне нерозуміння, скажімо, сполуки "тхористий персонаж", "собакувата натура" тощо. Стосовно*видний – це гнилий варіянт, його не треба вживати. Але, що краще псовий чи псоподібний, то це знову ж до зоологів.
Для Наталі ще раз

:
стосовно інших -подібних, то хай зоологи з ботаніками самі над ними попрацюють. А от що стосується слів загального вжитку, то див. у Курило. Нема якоїсь заборони на вжиток -подібного, особливо якщо йдеться про якісь терміни, але нема й сенсу вживати ці ковані конструкції, коли можна обійтися й без них. Проведіть опитування населення і запитайте, що краще гачкуватий чи гачкоподібний, і чи потрібен гачкоподібний, якщо гачкуватий передає цілком суть поняття.
До історії питання. У пам’ятному 1933 році, коли розгорнули війну з "націоналістичними викривленнями на мовній ділянці", Відділ української літературної мови розглянув і дав рекомендації з низки питань, зокрема:
7) Відповідники до російських прикметників з складниками
-подобный, -образный, -видный (Ярошенко В. – Сабалдир Г.).
Дуже важливе і складне питання про українські відповідники (особливо в термінології) до російських слів із складниками -
подобный, -образный і -
видный. В термінологічних словниках майже завжди відповідно до російських слів із цими складниками подаються українські прикметники з суфіксами -
уватий (-
юватий), або -
астий (-
ястий), -
истий. Тільки в деяких випадках, де суфікс -
уватий (чи інший) ніяк не може бути, дається відповідно до російських слів з -
подобный (
-образный, -видный) український прикметник з -
подобный (-
образный, -видный) українсьий прикметник з -
подібний: напр., у словнику Загально-технічному:
М-образный – М-подібний,
Z-образный – Z-подібний тощо.
Але суфікси
-уватий, -астий можуть творитися прикметниками з подвійним значенням – значенням рясноти і подібності (дугуватий – подібний до дуги; кущуватий – кустистый); отже прикметники з цими суфіксами навіть у зв’язному тексті можуть дати різне розуміння і тому вони незручні, особливо в термінології.
Слова з складником -подібний, обминалися в словниках, очевидно, не без певної націоналістичної тенденції відмежуватися від схожості з російською мовою і культивувати "своє одмітне".
Відділ ухвалив не обминати в українській мові слів із складником -
подібний, дослідивши глибше питання про слова з -
подібний і -
видний в новій українській літературній мові, ліквідувати надмірне поширення суфікса -
уватий, залишивши його як основний відповідник до російського суфікса -
оватый".
Це до того, щоб знати, звідки ростуть ноги
Андрію, можна залишити 3 відповідники: перший, як пише Ґалаха, науковіший – змієподібна; другий, питоміший – зміюватий; третій, питомий, але трохи гірший – зміястий. Це мали б зробити вибір зоологи, які добре знають українську.