r2u.org.ua / e2u.org.ua

Нобелянт, а, чол. Лавреат Нобелівської премії.
[Ризиковано, але стверджуватиму, що в більшості випадків на художню складову творчості авторів-нобелянтів звертають увагу вже після присудження премії (Ростислав Семків, «Серйозний білий чоловік», журнал «Український тиждень», № 42 (207) від 13 жовтня 2011).]


відмінок..............однина..............................множина
називний.............нобелянт............................нобелянти
родовий..............нобелянта...........................нобелянтів
давальний...........нобелянтові (нобелянту)*........нобелянтам
знахідний............нобелянта..........................нобелянтів
орудний..............нобелянтом........................нобелянтами
місцевий.............нобелянті (нобелянтові).........нобелянтах
кличний..............нобелянте..........................нобелянти

* У давальному відмінку однини перевагу треба віддавати слову нобелянтові.

Додано.

Як можна додати до словника необговорену статтю? Що за свавілля?

Наталя писав:Як можна додати до словника необговорену статтю? Що за свавілля?

Тема на форумі була створена 29 січня, тобто понад два тижні тому. За цей час бажання огворити не знайшлося ні в кого. Отже, зауважень немає. А якщо в когось з’явились зауваги — прошу до обговорення тут. Жодного свавілля.

Усім відомо, що форум відвідують користувачі по можливості. Тож додавати статтю до словника, бо я так захотів, - халатне свавілля. ТСС - не записник модератора Анатолія, а авторитетне джерело (принаймні я так вважала). Тож припиняй тут мітлою розмахувати й чекай зауваг/коментарів дописувачів.

Наталя писав:Усім відомо, що форум відвідують користувачі по можливості. Тож додавати статтю до словника, бо я так захотів, - халатне свавілля. ТСС - не записник модератора Анатолія, а авторитетне джерело (принаймні я так вважала). Тож припиняй тут мітлою розмахувати й чекай зауваг/коментарів дописувачів.

І нічого тут бісики пускати.)

Я покритикую приклад : [Ризиковано, але стверджуватиму, що в більшості випадків на художню складову творчості авторів-нобелянтів звертають увагу вже після присудження премії (Ростислав Семків, «Серйозний білий чоловік», журнал «Український тиждень», № 42 (207) від 13 жовтня 2011).]
Попри те, що ми нікуди не дінемось від прикладів не надто правильних з мовного боку, тре’ намагатись, щоб помилок там було щонайменше. "в більшості випадків" – росіянізм і то не дуже вдалий, "складова" як іменник теж росіянізм, та й початок "Ризиковано, але стверджуватиму" - теж кований .
Оцей приклад куди кращий, як на мене:
У другому розділі («Письменник і побут») В.Даниленко нарешті осідлав свого улюбленого коника й повернувся в спілчанське кафе «Еней», яке назвав серцем української літератури. Дивно тільки, що ми, донедавна маючи таке потужне серце, досі не маємо жодного нобелянта… (Олександр Стусенко, Дзеньки-бреньки в новому форматі).

Я розумію Анатолія. Прикладів ужитку "нобелянта" справді мало, а вдалих - поготів.
Щодо того, скільки має "варитися" тема, Наталю, – цілком на розгляд редактора. Він має бути зацікавлений в обговоренні – це може зменшити ймовірність помилки (хоч і не обов’язково), але й не варто не заносити слова, сподіваючись на "вирішальне" обговорення. Статтю, врешті, можна завжди поправити й пізніше. Тому тут редактор покладається на "чуйку", а форумці мали б помагати йому її розвивати

але й не варто не заносити слова, сподіваючись на "вирішальне" обговорення. Статтю, врешті, можна завжди поправити й пізніше.
Золоті слова. Може, хоч так йому дійде.
Дякую, Кувалдо.

Але це були слова на підтримку редактора, Наталю . Саме він має вирішувати, скільки часу висіти статті до "занесення". Тут нема головнокомандувача, який дає "добро". Але ми всі маємо бути зацікавлені в якості словників. Помилки неминучі, та, бувши невпевненим у слові/статті, спішити не варто. Важко розписати "протокол" занесення статті до деталей. Це ж не хірургія