Лобізм
Додано: Чет березня 20, 2014 6:33 pm
ЛОБІЗМ, -у, чол. Діяльність соціальних груп, які обстоюють свої особливі політичні інтереси; групи тиску на органи законодавчої та виконавчої влади.
[Лобізм як певний механізм, як технологія представництва інтересів є явищем нейтральним, змістовна оцінка якого можлива лише в конкретній ситуації (Ю. Сабанадзе, Групи інтересів в умовах перехідного суспільства). Надаючи цінну інформацію про реальну ситуацію та про можливі наслідки політичних рішень, лобізм створює надійну базу для них, допомагає уникнути помилкових і необачних кроків (П. Шляхтун, Політологія). Здійснюється за допомогою системи контор і агентів монополій, що існують при законодавчих органах США з часу прийняття закону про лобізм у 1946 р. (М. Головатий, Професія – політик). Проте насправді значна кількість міст не відповідає цьому параметру та отримала міський статус завдяки лобізму (Розвиток публічного права в Україні (доповідь за 2009-2010 роки)). Переважаюча роль лобізму, як прояв корпоративного впливу на владу, виявляється втім, що сьогодні велика частина рішень державного управління припадає на економічну сферу (О. П. Якубовський, Державна влада і громадське суспільство). Фахівці заговорили про представництво інтересів, як інтегральний показник діяльності парламентів, що логічно знаходить своє продовження у практиці лобізму (В. Литвин, Політична система для України: історичний досвід і виклики сучасності).]
[Лобізм як певний механізм, як технологія представництва інтересів є явищем нейтральним, змістовна оцінка якого можлива лише в конкретній ситуації (Ю. Сабанадзе, Групи інтересів в умовах перехідного суспільства). Надаючи цінну інформацію про реальну ситуацію та про можливі наслідки політичних рішень, лобізм створює надійну базу для них, допомагає уникнути помилкових і необачних кроків (П. Шляхтун, Політологія). Здійснюється за допомогою системи контор і агентів монополій, що існують при законодавчих органах США з часу прийняття закону про лобізм у 1946 р. (М. Головатий, Професія – політик). Проте насправді значна кількість міст не відповідає цьому параметру та отримала міський статус завдяки лобізму (Розвиток публічного права в Україні (доповідь за 2009-2010 роки)). Переважаюча роль лобізму, як прояв корпоративного впливу на владу, виявляється втім, що сьогодні велика частина рішень державного управління припадає на економічну сферу (О. П. Якубовський, Державна влада і громадське суспільство). Фахівці заговорили про представництво інтересів, як інтегральний показник діяльності парламентів, що логічно знаходить своє продовження у практиці лобізму (В. Литвин, Політична система для України: історичний досвід і виклики сучасності).]