r2u.org.ua / e2u.org.ua

Макабри́чний, -а, -е, рідко. Похмурий, моторошний, жаский, належний до смерті. Макабричні твори.
[Так він уперше вийшов із готелю, порушивши настанову Ігоря Богдановича. Хто йому Ігор Богданович? Йому дедалі частіше здавалося, що Ігор Богданович — сон, прикрий і макабричний, з якого він ніяк не може прокинутися, тим паче, як-небудь витлумачити — ні як надію, ні як знущання (Тимофій Гаврилів, «Чарівний світ: Між Тоді і Тепер»).]

Додано.

Анатолій писав:Макабри́чний, -а, -е, рідко. Похмурий, моторошний, жаский, належний до смерті.

На мою думку означення дещо оманливе, бо маємо і похмурий, і моторошний, і жаский, і належний до смерті. Але перші три епітети є, власне, такими через зв'язок зі смертю - без нього вони б залишилися похмурими, моторошними, жаскими, але не макабричними...

Макабри́чний, -а, -е, рідко. Похмурий, моторошний, жаский, через безпосередній або опосередкований стосунок до смерті, опису смерті, чи тяжких каліцтв.

Загалом, згоден, от тільки маю сумнів щодо тяжких каліцтв.

Англійський вжиток того слова завжди має справу зі смертю або тяжким каліцтвом, бо макабричною може бути сцена не тільки на полі битви, але і в шпиталі по тій битві. Та й власне англійське словникове визначення говорить про каліцтва.

ma·ca·bre
məˈkäbrə,məˈkäb
adjective
disturbing and horrifying because of involvement with or depiction of death and injury.

Анатолій писав:Загалом, згоден, от тільки маю сумнів щодо тяжких каліцтв.

Бачу, що ви поквапилися відкинути тяжкі каліцтва у словниковій статті. Сподіваюся, що приведений приклад розвіє ваш сумнів...

Інший - цілком макабричний - випадок, який трапився з польським осідником на Волині, описує В. Менджецький: ''До осадника, що працював на своєму полі, підійшли декілька селян-українців. Спочатку вони пояснювали йому, що він мусить залишити (їхню) землю і повернутися до себе. Коли ж той огризнувся, що є власне ''у себе'', то селяни накинулися на нього, і відрізали геніталії.''
Богдан Гудь - Українсько-польські конфлікти новітньої доби: етносоціальний аспект
https://books.google.com/books?id=xYHag ... B9&f=false

Він згинаеться, тупає ногами, крутиться, немов танцюючи якийсь болючий, макабричний танець, збираеться дерти своє обличчя, чи очі, руками. Та наразі він стримує себе й мовкне.
Юрій Тарнавський - 6 х 0
https://books.google.com/books?id=eWVgA ... CB4Q6AEwAA

Я не відкинув тяжкі каліцтва, просто ще не вніс до словникової статті, що була створена до Ваших зауваг.

Благаю не сприймати мої зауваги як антаґоністичні (чи антагоністичні 'по-вашому'), але радше полемістичні
P.S. Якщо то є той випадок, коли звертання на 'Ви' вимагає мого спонукання до того, щоб не вживати в стосунку до мене великої букви 'В', то я прошу того не робити, посилаючись на те, як завжди зауважує мій правник, що це моє ствердження є роблене мною 'будичи за доброї пам'яти і здорового глузду'. Зрештою, я зовсім не заперечую вашого звертання до мене на 'ти', за умови застерігання 'вокатівусу' до мого імени 'Домінік'

I_Dominik писав:Благаю не сприймати мої зауваги як антаґоністичні (чи антагоністичні 'по-вашому'), але радше полемістичні

О, звісно, я й не сприймаю.

Хоч проти ґ в словах грецького походження (серед яких і антаногічний) протестую категорично.

То мусимо погодитися в тому випадку to agree to disagree заради добра нації... Пам'ятаю як на початку 90х тлумачачи Латинську католицьку Месу українською мовою. Мене дратували такі слова як 'Господь' замість 'Пан Допоки мені ній магометанський приятель не повів таку вслі знану фразу, що скільку б не говорити слово ''халва в поті