вельми похвальний такий підхід, п. Веременко

.
Але стосовно
караколя. Згуглив:
"ПІБЕРІ, КАРАКОЛЬ
Peaberry, Caracol – маленьке, кругле зерно, яке формується в кавовій ягоді замість традиційних двох кавових зерен".
І вже згаданий Вами "Караколь (ісп. caracol — «равлик») — маневр в виїздці та, раніше, в військовій тактиці".
Подивившись у правила транскрипції, виявив, що кінцеве
l в
еспанській українською передають як
ль.
У нас, звісно, є слова, які, попри однакове написання в мові-джерелі, в українській мають чомусь різні написання, але: 1) це або дуже давні запозичення на кшталт Риму (іт. Roma) (сучасну футбольну команду (Roma) при цьому називаємо Ромою), чи Парижу (фр. Paris) (футбольну команду (Paris Saint-Germain) вже називаємо Парі Сан-Жермен) тощо; 2) це слова, де нормальне передання українською замінили ненормальним, бо так було в російській — наприклад, México, яке в еспанській позначає і місто, і країну, в українській (від 30-х років) вже розділилося на два слова: Мехіко (місто) і Мексика (країна), як, власне, і сама "
Еспанія" тоді ж перетворилася на "
Іспанію", але при цьому залишилася "
еспаньйолка". Тому хочеться знати, який високий сенс Ви вкладаєте в те, щоб з одного слова еспанського
Caracol вивести два слова в українській — з "
ь" на кінці і без нього

?
Краєзнавцю, студенти вправляються над словами/сполуками, яких нема в словниках сайту, і які принаймні 6 разів шукали різні відвідувачі (а вони деколи таке шукають...

), тому траплятимуться і не дуже поширені слова. Хай вправляються
