Чарующий

[Анатолій]

Чарующий — який (що) чарує; прил. чародійний; чарівливий, чарівничий:
чарующая красота — чарівна (чарівлива, чарівнича) краса.

[Перед ними за Дніпром з'явилась чарівнича, невимовне чудова панорама Києва. (І. Нечуй-Левицький)]

[Листопад]

Чарівкий; принадний, привабливий.

[Кувалда]

в російській це прикметник. тому що чарує не підходить. Додано

[лекс]

В реченні "Как правило, такие двери имеют изысканный дизайн, чарующий своим видом в сочетании с красотой древесины." підходить саме "який чарує" або "який зачаровує".

[Кувалда]

...чарівливий своїм видом...

[Листопад]

...чарівливий своїм видом...

Якщо чесно - то не дуже. Та й, мабуть, виглядом, а не видом. Погоджуся з п. Лексом, бо у конкретному прикладі зворот допомагає чітко розставити акценти і надає реченню виразності. Навіть у російському варіанті.

[Кувалда]

вибачте Как правило, такие двери имеют изысканный дизайн, чарующий своим видом в сочетании с красотой древесины. — Звичайно такі двері мають вишуканий дизайн, чарівливий в поєднанні з красою деревини. Я не певен, що це слово — чарующий — в реченні доречно вжите.
Якщо чарующий і причастие, тоді з Вами погоджуюсь. Але в Ушакова воно і причастие, і прилагательное (правда, приклади тільки для прилагательного), в Ожегова слова нема, в Ефремової — тільки прилагательное. в гуглі бачу як прилагательное.

[Анатолій]

в російській це прикметник. тому що чарує не підходить. Додано

Толковый словарь Ушакова:
ЧАРУЮЩИЙ — чарующая, чарующее (книжн.). 1. Прич. действ. наст. вр. от чаровать. 2. Пленительный, обаятельный, привлекательный. Чарующий голос. Производить чарующее впечатление. У него чарующая улыбка.

[Cherepaxa]

Приклад у статті

…чарівний аромат свіжовипитого пива…

Спасибі, оцінила!
Наступного разу, як їхатиму чарівного п’ятничного вечора метром, вдихаючи... аромати, що їх зазвичай випаровують пасажири після належного відпочинку, бодай тішитуму себе цією вишуканою фразою

[Кувалда]

Анатолію, я згадував Ушакова