r2u.org.ua / e2u.org.ua

І в LanguageTool, і в ВЕСУМ у родовому однини пропонує кальяну. У СУМ-11 — кальяну, у СУМ-20 — вже кальяна.

Кальян — ніби чітко окреслений предмет. Чи не справедливіше відміняти як кальяна?

За даними обох корпусів (ГРАК-10, Звідусіль) кальяну частотніше. У Звідусілі ця форма в понад 40 разів частотніша, ніж кальяна.
Граматичний словник, який є найкращим словозмінним словником, подає кальяну.
Якщо підходити гнучко, то є такі два варіанти:
1. подати також кальяна як варіантну форму родового.
2. подати кальяна як основу форму родового, а кальяну - як додаткову з приміткою, що є така живомовна тенденція.

repl2 писав: Суб січня 16, 2021 2:33 pm Кальян
А в Украинській впринципі таке є?!

Ну хоча б одне слово в словнику Грінченка? http://hrinchenko.com/

Та ніби є.

кальян на r2u, e2u, ГРАК

repl2 писав: Нед січня 17, 2021 3:26 pm Хотілося б побачити приклад...

У Грінченка: https://r2u.org.ua/s?w=*%D0%BB%D1%8C%D1 ... ghlight=on.

repl2 писав: Пон січня 18, 2021 4:41 pm
А тому-що в р****ській в запозиче͡ннях строго "и"(а не "ы"(окрім Корейських хіба-що...))!

Ну, про що ви говорите. У російській запозиченнях, як ви кажете, строго "и", а в українській 1) "і", 2) "и" (див. правило дев’ятки, якого в російській немає).

repl2 писав: Пон січня 18, 2021 6:49 pm Ні, звісно в Украинській не строго однозначні кальки (як ѿ у Тюрських де тупо р****ські слова вставлялися без жодних змін і це називалося "Тюрською фонетикою"), тим не менш: загальна тенденція була саме така: властної термінолоґії в Украинській не мало бути так само як й запозиче͡ннь з якихось йнших мов окрім р****ської... Конкретно мій приклад з link-ом -- однозначно з цієї серії.

Конкретно ваш приклад з link-ом підпадає під правило дев’ятки. До чого тут чужомовний вплив.

repl2 писав: Вів січня 19, 2021 12:16 am І яким чином воно забороняє писати "линк"?

Ви ж його щойно самі процитували. Хіба не очевидно, яким саме чином воно забороняє писати линк?

Та й ішлося не про «правило дев’ятки» як таке. Ішлося про ваше твердження, що написання лінк — чужомовний вплив.

Ви пишете, що власної термінології (у вас чомусь властної термінолоґії; чого в першому слові є «т», а друге написано через «ґ»?) в українській (у вас Украинській; де ви бачили в Грінченка слова з аи? аи — чисто води чужомовний вплив, проти якого ви виступаєте) не мало бути, так само як і запозичень з якихось інших мов окрім російської (кумедно щораз бачити, як ви ніби з забобонним страхом пишете натомість р****ської; просто як ті маловірці, що казали Той-Кого-Не-Можна-Називати замість Волдеморт ).
Якщо в українській мові вся термінологія і написання здерті з російської, і саме тому ми пишемо лінк, а не линк, то як тоді бути, наприклад, зі словами динамо, сигнал, принтер (за вашою логікою, ми, перебуваючи під тотальним впливом російської вимови, мали б писати дінамо, сігнал, прінтер)?

Ви питаєте, що забороняє писати линк? А в мене зустрічне питання: а що забороняє писати лінк?

repl2 писав: Вів січня 19, 2021 11:28 am Ні, не очевидно: ані про Ии, ані про Лл там не йдеться (HINT: все що не заборонено -- дозволено).

Ми, мабуть, якісь різні правила дев’ятки читаємо Там ідеться про написання И після дев’яти літер. Звідси й назва. Якщо правило дев’ятки не забороняє (= дозволяє), як ви кажете, писати И не тільки після дев’яти літер, то а) чого ж воно зветься правилом дев’ятки?; б) нащо взагалі таке правило, коли можна писати як хочеш?
Все що не заборонено — дозволено. Це просто геніальне твердження для мовознавства. М’який знак, як каже правило, пишемо після приголосних. Але ж ніде не заборонено писати його після голосного або на початку слова. Значить можна. Правильно?

repl2 писав: Вів січня 19, 2021 11:28 am Писати "лінк" ніщо не забороняє, однак це буде схоже на leenk, тоді як Анґлійська вимова ближче до "линк". Тому я й зробив висновок, що слово запозичено не з Анґлійської, а з р****ської.

Та яка різниця, до чого там ближче англійське звучання слова? Є правило дев’ятки (нехай комусь дивне чи суперечливе, але таки чітке правило), відповідно до нього й пишемо І чи И. Сформульоване правило понад сто років тому в непідконтрольній Росії частині України. То де ж ви тут руку Москви побачили?

repl2 писав: Вів січня 19, 2021 11:28 am з забобонним страхом -- то Вам наснилося: я пишу зірочки в словах р****ська, ро**янин та йн. підкреслюючи a) їхню нецензурність b) те що вони ніякого viдноше͡ння до Русі не мають.

а) у чому ж нецензурність цих слів? і якщо вони такі нецензурні, то пишіть натомість інші цензурні, а не зіркуйте.
б) ну звісно російська, росіянин ніякого стосунку (не відношення!) до Русі не мають — там о, а там у.

repl2 писав: Вів січня 19, 2021 11:28 am Заперечувати тотальне зр*сійще͡ння глупо: https://forum.unilang.org/viewtopic.php?t=51315 (я тут уже писав). Те що ледь не столі͡ття мова перебувала в ґерметичній ізоляції -- очевидний (я сподіваюся) факт.

Я не заперечую зросійщення як явище, а заперечую пояснення будь-чого, що не подобається в мові, через зросійщення.

repl2 писав: Вів січня 19, 2021 1:48 pm Вам знову щось наснилося.

Ви так добре знаєте, як я сплю і що мені сниться, що аж дивом дивуюся. От тільки я не дуже впевнений, що такі ваші висловлювання — не слабко замасковане хамство.

repl2 писав: Вів січня 19, 2021 1:48 pm Раз Вам забороняє -- то не пишіть, але літер Лл та Ии воно ніяк не стосується.

Правило дев’ятки регламентує (унормовує), коли писати И, а коли І в запозиченнях, а не забороняє щось чи дозволяє. Тому — ще раз! — саме через це правило українською пишуть лінк, а не линк, а не тому, що лінк — це російський вплив.

repl2 писав: Вів січня 19, 2021 1:51 pm

Анатолій писав: Вів січня 19, 2021 1:17 pm б) нащо взагалі таке правило, коли можна писати як хочеш?

А скільки їх всього, правил?
Себто скільки треба за'учити правил щоби ви'учити Вкраинську з нуля?

Не знаю, не рахував, скільки правил. І не дуже й цікаво. Знаю, що певні правила (унормованість) є. Ви пропонуєте таку унормованість відкинути, і хай пише й вимовляє хто як хоче?

repl2 писав: Вів січня 19, 2021 1:53 pm Добре, а згідно з яким саме правилом слід писати "кальян", а не "кал'ян"?

Конкретно станом на тепер:
§ 139 Українського правопису.
М’який знак (ь)
1. М’який знак (ь) у словах іншомовного походження пишемо після приголосних д, т, з, с, л, н:
1) перед я, ю, є, ї, йо: кондотьє́р, конферансьє́, ательє́, марсельє́за, мілья́рд, бульйо́н, сеньйо́р, дуе́нья, віньєт́ка, каньйо́н; В’єнтья́н, Кордильє́ри, Севі́лья; Готьє́, Лавуазьє́, Мольє́р, Нью́то́н, Реньє́, Віньї́.

repl2 писав: Вів січня 19, 2021 1:48 pm Добре, зацитуйте мені будь-ласка, що там конкретно сказано про правопис Ии після Лл у запозичених словах?

• За усталеною традицією в ряді слів іншомовного походження, що давно засвоєні українською мовою, після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н пишемо и: башки́р, ви́мпел, єхи́дна, імби́р, калми́к, кипари́с, кисе́т, лима́н, ми́ля, мирт, ни́рка, спирт, химе́ра та ін.
• За традицією з и пишемо також слова грецького походження, що усталилися в церковному вжитку: дия́кон, єпи́скоп, єпити́мія́, єпитрахи́ль, ми́ро, ми́тра, митрополи́т, христия́нство тощо.

Це все ви можете самі в Правописі знайти.

repl2 писав: Вів січня 19, 2021 2:06 pm

Анатолій писав: Вів січня 19, 2021 1:17 pm Все що не заборонено — дозволено. Це просто геніальне твердження для мовознавства. М’який знак, як каже правило, пишемо після приголосних. Але ж ніде не заборонено писати його після голосного або на початку слова. Значить можна. Правильно?

Ну Ви так само й розмірковуєте взагалі-то: як-що після дев'яти якихось приглосних (FYI: ͡дж та ͡дз -- окремі приголосні) заборонено вживати "і", то тре' обов'язково писати її після всіх інших...

Не так. Після дев’яти букв на позначення приголосних не заборонено писати І, а регламентовано написання И, а відповідно, після інших — І. Хіба не логічно? Суть-бо правила: унормувати написання И та І.