Кличний для імен мішаної групи

[Andriy]

Цікавинки реального слововжитку.

Офіційний правопис стверджує що у кличному відмінку закінчення «2) -е набувають іменники м’якої та мішаної груп, -є — іменники м’якої групи після голосного, м’якого знака та апострофа: во́ле, відмі́ннице, гри́вне, ду́ше, зе́мле, Ка́тре, кру́че, магара́дже, ра́дже...»

Але якщо ви зазирнете в українські тексти, наприклад у корпусі ГРАК, то з наступних імен знайдете лише жменьку таких форм: 1 раз «Гріше», і декілька раз «Милуше».
Натомість переважна більшість кличного для них закінчується на -о.

Альоша, Андрюша, Аркаша, Гаркуша, Глаша, Гоша, Гриша, Груша, Даша, Елайджа, Еліша, Жужа, Іллюша, Карпуша, Кваша, Кеша, Кирюша, Кокоша, Ксюша, Льоша, Малуша, Марша, Маша, Милуша, Міша, Мойша, Наташа, Олеше, Павлуша, Павлуша, Папуша, Паша, Петруша, Саша, Серьожа, Синиша, Синіша, Сірожа, Яша