Сторінка 1 з 1

Жузе Сарамаґу. Смерть бере відпустку

Додано: Нед грудня 12, 2021 8:27 pm
Кувалда
Жузе Сарамаґу. Смерть бере відпустку / Перекл. з порт. Сергія Вакуленка. Харків: КСД, 2021. 288 с.
Переклад високоякісний.
Щодо імені/прізвища. Книжки автора виходили у «Фоліо». І на обкладинці був «Жозе Сарамаґо», а в описі чомусь «Жозе Сарамаго»: https://folio.com.ua/books/Slipota. В українській вікіпедії: Жозе́ ді Со́уза Сарама́ґу також Жозе́ ді Со́уза Сарама́ґо. Якщо взяти до уваги транскрипцію, то [ʒuˈzɛ ðɨ ˈso(w).zɐ sɐɾɐˈmaɣu]. Отже, як на мене, Жузе Сарамаґу – оптимальний варіант [ще ближче був би Жюзе, але добре, що перекладач стримався на найліпшому]. Попри те, що вже вживаніше інше написання, перекладач зробив правильніше. Не дуже поширений у нас підхід, на жаль. Куди поширеніше в нас бездумнео калькування з російської. На прикладі двох видатних футболістів:
Рона́лдо (порт. Ronaldo), справжнє ім'я Роналдо Луїс Назаріу ді Ліма, порт. Ronaldo Luís Nazário de Lima, вимова: (Brazilian Portuguese: [ʁoˈnawdu ˈlwis nɐˈzaɾju dʒi ˈɫĩmɐ]),
Кріштіа́ну Рона́лду душ Са́нтуш Аве́йру (порт. Cristiano Ronaldo dos Santos Aveiro) [kɾiʃˈtjɐnu ʁɔˈnaɫdu]).
Питається: якого дідька той Роналдо, а той Роналду? Звісно, тут можна було б порозказувати про транслітерацію, транскрипцію, бразильську португальську і просто португальську тощо, ну але ж зрозуміло, що той Роналдо, а цей Роналду тільки тому, що так у російській [ну а де ж іще шукати мудрості?!]. І все. А далі в нас зазвичай так: якщо вже зробили якусь херню, то замість виправити, тримаються її як воша кожуха :evil: . Хоч кола́ на лобі теши [а так звикли, а так прийнято, а ми вже так писали раніше, ну і т.д.].
Стиль письма трохи незвичний і вжиток розділових знаків, написання з великої/малої спочатку дещо спантеличує. Але це вже справа автора. Врешті зграбна побудова речень і вишукане нанизування слів у перекладі це перебиває і справляє вельми добре враження. Класно. Мова багата. Це ще один плюс. Насамперед виділю «научку» 8-) , бо зазвичай перекладачі без російських «уроків» як без рук. Барвисті слова: подивугідний, достогідний, каригідний, знезавданений, тяжкорозвійний, навкопить, вочевидниться тощо. Чуйка підказала, що варто подивитися на читацькі відгуки. Чуйка не підвела, я б навіть сказав, не зрадила. Виділю 2:
«Чи ви подуріли там усі????!!!!! Нащо так паплюжити ім'я та прізвище автора?!!!!!!! Нащо писати жУзе сарамагУ??? Це знущання над автором чи над очима читачів?!!!! Це я вам кажу як перекладач…»
«Стор. 84 «то справді шкода, дозвольмо собі ЗАВВАГУ НА БЕРЕГАХ» . Це взагалі як, для чого штучно спотворювати літературну мову химерами на кшталт: «суточки», «веревайки», «перебаранчати», «горопашний», «діткливий»…»
Якщо це написали не веселі друзяки перекладача :lol: , то такі відгуки варто взяти в рамочку і зберігати як пам’ятку. Далеко не кожному щастить на таких діткливих читачів. Хоча, звісно, хотілося б, щоб вони ще були тямущі :!:
Стосовно правопису – ще один пошанівок: авдиторія, аритметичний, етер, міт, евфорія... І ще один за бюр і фортеп’яна. Для повної ідилії ще було б непогано писати на обкладинці «Лавреат Нобелівської премії», а не лауреат. Як-не-як лавреат від лавра, а лауреат від совка.
Прорвався деякий суржик і неправильний ужиток, але не системний: з усією очевидністю, у цілковитій відповідності до [можливо, це було необхідно задля канцеляриту], достовірну, настільки, наскільки; чим раніше, тим краще; неозброєним оком, у порівнянні з; і т.д., і т.п.; причому; безцінну [у сенсі неоцінну] нагоду, безцінний апарат; прийомів; над якими ламали голову; набридло ламати собі голову – сушити; у випадку найгірших катастроф – у разі; в повному обсязі – повним; усіх у сукупності – сукупно; невід’ємна частина музики… Декілька єкань: однак правдою є, що; справжньою загадкою є те; фактом є, що; вона є тим, на що схожа; вона є втіленням життя…
Чомусь «в спосіб», а не «способом»: у той самий однозначний спосіб; в якнайнормальніший спосіб. Також: подала… в достатній… кількості – достатню; в моїй присутності – при мені.
Але загалом з мовного боку річ моцна ;) .