§ 100. J. Y, I

1. Якщо в иншомовних словах j, у та і, а також u німецького дифтонга eu виступають перед голосними або між двома голосними, то в українській мові відповідні звукосполучення передаємо буквами є, ї, ю, я, а в позиції перед о — сполученням йо: ва́я (листок папороті, пальми), є́гер (Jäger), єгові́ст, єзуї́т (Jesuit), є́на (грошова одиниця Японії), єрихо́нський; Є́мен(Yemen), Є́на (Jena), Є́нсен (Jensen), Єрусали́м, Є́сперсен (Jespersen); ін’є́кція (injectio), об’є́кт (objectus), суб’є́кт; Їржі (Jiři), Їтс (Jeats); ю́ка (yucca), ю́нкер (Junker), юсти́ція (justitia), Юко́н (Yukon), Юно́на (Juno), Ю́рґен (Jurgen); я́нкі (yankee), ярд (yard); йо́га, йо́гурт, йод, йодль, йоані́т, йон, Йо́на, йоні́йський, йоні́чний, йот, йо́та, Йорда́нія, Йо́ркшир (Yorkshire), Йога́н, Йо́зеф, Йо́сип; бу́єр (bоеіеr), конве́єр (conveyor), ю́да, юде́й, лоя́льний (loyal), мая (група індіянських племен), парано́я (paranoia), плея́да (Pleiades), роя́ль (royal), саквоя́ж (sac de voyage), секво́я (sequoia), фая́нс (faience), феєрве́рк (Feuerwerk), фйорд, фоє́ (foyer), Гава́ї (Hawaii), Ге́єрдал, Саво́я (Savoia), Ґо́я (Goya), Ма́я, Меєрхо́льд, Німе́єр, Таюа́нь, Феєрба́х, (Ома́р) Хаям тощо.

Примітка 1. У ряді слів, зокрема грецького походження, що прийшли через посередництво старослов’янської мови, початковий іе за традицією передаємо через іє: iєpа́px, ієрати́зм, ієре́й, ієремія́да, іеро́гліф та деякі ин.

Примітка 2. У передаванні французького буквосполучення –ill- перед наступним голосним, крім о́, виступає подвоєна йотація: Вайя́н (Vaillant), Мейє́ (Meillet), Нейї́ (Neuilly), Рамбуйє́ (Rambouillet), Роб-Грійє́ (Robbe-Grillet), Тійї́ (Tilly), але Війо́н (Villon).

2. Відповідно до вимови j у словах французького походження передаємо через ж: жабо́ (jabot), жето́н (jeton), форс-мажо́р, Жак (Jacques), Жа́нна (Jeanne); у словах англійського походження — через дж: джаз (jazz), джи́нго (jingo), Джеймс (Jams), Дже́рсі (Jersy); у словах іспанського походження — через х: хунта (junta), Хо́рхе (Jorge), Хозе́ (Jose).