§ 107. Ь

М’який знак пишемо в словах иншомовного походження:

а) після букв на позначення приголосних д, т, з, с, л, н перед буквами я, ю, є, ї, що позначають поєднання приголосного й з голосними а, у, е, і, а також перед сполученням йо: адью́, ательє́, бандерильє́ро, бандери́лья, бульйо́н, віньє́тка, дере́нья, ескадри́лья, камари́лья, каньйо́н, кондотьє́р, конферансьє́, льє, лья́нос, манти́лья, мільйо́н, мілья́рд, павільйо́н; Авіньйо́н, В’єнтья́н, Севі́лья, Сьє́рра-Лео́не, Фетьйо́; Віньї́, Ґотьє́, Даладьє́, Жусьє́, Лавуазьє́, Модилья́ні, Мольє́р, Ньюто́н, Реньє́;

б) у випадках пом’якшення л перед наступним приголосним або в кінці слова: альбатро́с, фільм; А́льпи, Шва́рцвальд; діягона́ль, магістра́ль; Ба́зель, Рафае́ль;

в) у випадках пом’якшення инших приголосних у кінці слова: Було́нь, Надь.

2. М’який знак не пишемо перед я, ю, якщо ці літери позначають поєднання попереднього м’якого приголосного звука з а, у: мадя́р, малярі́я; дю́на, ілю́зія, тюльпа́н; Аля́ска, Дюма́, Дюпо́н, Сю, Цю́рих.

Кінцевий ц основи не пом’якшуємо: пі́ца, плац, шкіц; Ле́йбніц, Мо́риц.