§ 11. Чергування У-В

1. Для досягнення милозвучности мови ненаголошений у на початку слова, а також прийменник у чергуються з в.

У вживаємо з метою уникнення збігу приголосних,важких для вимови:

а) між приголосними: Наш учитель; Десь у хлібах кричав перепел;

б) на початку речення перед приголосним: У присмерку літають ластівки так низько (Д. Павличко); Увійшли до хати; У лісі стояв гамір, пахло квітами;

в) незалежно від закінчення попереднього слова перед наступними в, ф, а також перед звукосполученнями зв, св, дв, тв, гв, хв і под.: Сидимо у вагоні; Велике значення у формуванні характеру має самовиховання; Пішли у зворотному напрямку; Піти у світ; Склала тканину удвоє; Щастя у творчості; Разом служили у гвардійському полку; Одягнена у хвою, шумить дрімуча тайга;

г) після паузи, що на письмі позначаємо комою, крапкою з комою, двокрапкою, тире, дужкою й крапками, перед приголосним: До мене зайшла товаришка, учителька із сусіднього села; Галя побачила: усі вишні вкрилися білим цвітом; Стоїть на видноколі мати — у неї вчись (Б. Олійник); Це було... у Києві.

2. В уживаємо для того, щоб уникнути збігу голосних:

а) між голосними: У нього в очах засвітилась відрада (Панас Мирний); Була в Одесі; Прочитали в оголошенні;

б) на початку речення перед голосними: В імлі зникали дерева; В Антарктиді працюють наукові експедиції;

в) після голосного перед більшістю приголосних (крім в, ф, сф, хв і под.): Пішла в садок вишневий (Т. Шевченко); Коники сюрчали в траві.

Примітка. У деяких словах чергуються у — в у префіксі уз-: уздо́вж (вздо́вж), узгі́р’я (взгі́р’я), уздогі́н (вздогі́н).

3. У—В не чергуються:

а) у словах, уживаних тільки з в або тільки з у:

вда́ча, вклад, вника́ти, вправа, вступ (і уда́ча, укла́д, уника́ти, упра́ва, усту́п — з иншими значеннями); взає́мини, вла́да, вла́сний, власти́вість, вплив і под.; ува́га, узбере́жжя, указ, ула́мок, умо́ва, уста́лений, устано́ва, уя́ва, а також у похідних утвореннях: вступни́й, вла́да́р, ува́жність, умо́вний, уни́кливий та ин.;

б) у власних іменах і в словах иншомовного походження: Вдове́нко, Вла́сенко, Вру́бель, Владивосто́к; Уго́рщина, Удовиче́нко, Уля́на, Уругва́й, увертю́ра, університе́т, уто́пія та ин.

Примітка. У поезії поряд із звичайною формою Украї́на иноді вживається Вкраї́на.