§ 111. ВІДМІНЮВАННЯ СЛІВ ИНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ

1. З погляду відмінювання іменники иншомовного походження поділяються на такі групи: а) іменники, що мають відмінкові форми однини і множини; б) іменники, що мають тільки відмінкові форми множини; в) невідмінювані іменники, що функціонують в українській мові в одній незмінній формі.

Перші два різновиди співвідносні щодо словозміни з відповідними морфологічними групами власне українських іменників. Третій різновид іменників виділяємо в окрему морфологічну групу, де відсутність відмінювання є важливим показником иншомовного походження відповідних загальних і власних назв.

2. Перша відміна: ка́псула — ка́псули, ка́псулою, ка́псулі; ка́псули — ка́псул, ка́псулами, (у) ка́псулах; фі́зика — фі́зики, фі́зиці; вакуо́ля — вакуо́лі, вакуо́лею; вакуо́лі — вакуо́ль, вакуо́лями, (у) вакуо́лях; ескадри́лья — ескадри́льї, ескадри́льєю, (в) ескадри́льї; ескадри́льї — ескадри́лей, ескадри́льями, (в) ескадри́льях; Бу́дда — Бу́дди, Бу́ддою; Вене́ція — Вене́ції, Вене́цією; Ґо́я — Ґо́ї, Ґо́єю; Фукуя́ма — Фукуя́ми, Фукуя́мою.

3. Друга відміна: арсена́л — арсена́лу, арсена́лом, (в) арсена́лі; арсена́ли — арсена́лів, (в) арсена́лах; блок — бло́ка (бло́ку), бло́ком, (на) бло́ці; бло́ки — бло́ків, бло́ками, (на) бло́ках; автомобі́ль — автомобі́ля, автомобі́лем; автомобі́лі — автомобі́лів, автомобі́лями, (в) автомобі́лях; пальто́ — пальта́, пальто́м, (у) пальті́; Ши́ллер — Ши́ллера, Ши́ллерові (Ши́ллеру), Ши́ллером; Гемінґве́й — Гемінґве́я, Гемінґве́єві (Гемінґве́ю), Гемінґве́єм; Рафае́ль — Рафае́ля, Рафае́леві (Рафае́лю), Рафае́лем; Робе́рто — Робе́рта, Робе́ртові (Робе́рту), Робе́ртом; Б’ю́лов — Б’ю́лова, Б’ю́лову, Б’ю́ловом; Да́рвін — Да́рвіна, Да́рвінові (Да́рвіну), Да́рвіном.

4. Третя відміна: магістра́ль — магістра́лі, магістра́ллю; магістра́лі — магістра́лей, магістра́лями; туш — ту́ші, ту́шшю; верф — ве́рфі, ве́рф’ю; ве́рфі — ве́рфей, ве́рф’ями.

5. Окремі іменники иншомовного походження — власні географічні назви — засвоєні у формі множини: А́льпи, А́нди, Апенні́ни, Аппала́чі, Воге́зи, Гава́ї, Дардане́лли, Пірене́ї, Сираку́зи та ин. Відмінкові форми подібних назв зумовлені відповідними словозмінними нормами української мови: А́льпи — Альп, А́льпами, (в) А́льпах; Аппала́чі — Аппала́чів, Аппала́чами, (в) Аппала́чах; Гава́ї — Гава́їв, Гава́ями, (на) Гава́ях; Дардане́лли — Дардане́лл (-ів), Дардане́ллами, (у) Дардане́ллах.

6. Не відмінюємо іменники иншомовного походження з кінцевими:

а (у тих випадках, коли перед а виступає инший голосний, коли слово односкладове, у власних і непослідовно в загальних назвах з наголошеним а, а також непослідовно у власних назвах з ненаголошеним а: амплуа́, боа́, мас-ме́дія, Брази́лія (столиця Бразилії), Нікара́гуа; бра, па; антраша́, бакара́, Доза́, Дюма́, Сая́т-Нова́; Вітто́ріо де Си́ка (але, наприклад, прізвища Казано́ва, Куроса́ва відмінюємо);

е: кафе́, кашне́, турне́, Туапсе́, Беранже́, Ґе́те;

є: ательє́, конферансьє́, Барб’є́, Ґотьє́, Лавуазьє́;

и (крім випадків, коли ця буква означає форму множини іменників: Єсентуки́ і т. ин.): Алмати́, Аман-гельди́, Мари́;

і: колі́брі, по́ні, таксі́, цуна́мі, Гаї́ті, Дебюссі́, Ше́ллі;

ї: Віньї́, Луї́;

о (коли перед ним стоїть инший голосний): ра́діо, Онта́ріо, Бази́ліо, Ма́ріо, але пальто́ — пальта́, пальто́м, (у) пальті́; так само б’юро́, депо́, кіно́, метро́, ситро́;

у: какаду́, у́рду, шо́у, Баку́, Папандре́у, Попе́ску;

ю: інтерв’ю́, меню́, К’юсю́, Сю;

я (в позиції під наголосом або в односкладових словах): Золя́.

До невідмінюваних належать також жіночі імена, що закінчуються на твердий приголосний звук, крім губних: Алі́с, Беатри́с, Гу́друн, Доло́рес, Еди́т, Елізабе́т, Енн, Есте́р, І́нґрид, Карме́н (але Ете́ль — Ете́лі, Ете́ллю; Ізабе́ль — Ізабе́лі, Ізабе́ллю; Зейна́б — Зейна́бі, Зейна́б’ю; Руф — Ру́фі, Ру́ф’ю), а також слова мада́м, міс, мі́сис, фре́йлейн та ин. (але мадемуазе́ль — мадемуазе́лі і т. д.).

Прізвища з кінцевим приголосним, якщо вони стосуються жінок, не відмінюємо, як і власне українські: Елеоно́ра Ру́звельт — Елеоно́ри Ру́звельт, Елеоно́рі Ру́звельт, Елеоно́рою Ру́звельт.

До невідмінюваних належать також російські прізвища, що є застиглими формами родового відмінка однини і множини: Жарки́х, Жива́го, Дурново́, По́льських.