§ 119. Українські географічні назви

Українські географічні назви на письмі передаємо відповідно до вимови за нормами українського правопису: Верхньодніпро́вськ, Ві́нниця, Гребі́нка, Доне́цьк, Ду́бно, Жито́мир, Запорі́жжя, Здолбу́нів, Кам’яне́ць-Поді́льський, Ки́їв, Козя́тин, Кременчу́к, Криви́й Ріг, Львів, Микола́їв, Но́вгород-Сі́верський, Оде́са, Охти́рка, Рі́вне, Сіверськодоне́цьк, Трипі́лля, Ха́рків, Черні́вці, Черні́гів, Шепеті́вка, Я́мпіль; Десна́, Дніпро́, Дністе́р, За́хідний Буг, Ірпі́нь, При́п’ять, Рось, Стохі́д, Сян, Те́терів, Ти́са, Тру́біж.

Примітка. У назвах українських міст треба розрізняти -поль у небагатьох словах грецького походження (грецьке pólis “місто”): Маріу́поль, Меліто́поль, Ні́кополь, Севасто́поль, Сімферо́поль та ин. — і -піль (з українського “поле”): Бори́спіль, Крижо́піль, Ольго́піль, Терно́піль та ин.