§ 123. Відмінювання географічних назв

1. Географічні назви з іменниковими закінченнями — як українські, так і иншомовні — переважно відмінюємо як звичайні іменники І, II та III відмін:

І відміна: А́фрика — А́фрики, в А́фриці; Во́лга — Во́лги, на Во́лзі; Ло́хвиця — Ло́хвиці, Ло́хвицею, у Ло́хвиці; Махачкала́ — Махачкали́, у Махачкалі́; О́львія — О́львії, О́львією, в О́львії; Пра́га — Пра́ги, у Пра́зі; Шепеті́вка — Шепеті́вки, у Шепеті́вці;

II відміна: Буг — Бу́гу, на Бу́зі; Владивосто́к — Владивосто́ка, у Владивосто́ці (у Владивосто́ку); Га́йсин — Га́йсина, Га́йсином, у Га́йсині; Ду́бно — Ду́бна, Ду́бном, у Ду́бні; Е́динбург — Е́динбурга, в Е́динбурзі (в Е́динбургу); Ки́їв — Ки́єва, у Ки́єві; Лихосла́вль — Лихосла́вля, Лихосла́влем, у Лихосла́влі; Луга́нськ — Луга́нська, Луга́нськом, у Луга́нську; Львів — Льво́ва, Льво́вом, у Льво́ві; Орел — Орла́, Орло́м, в Орлі́; Псков — Пско́ва, Пско́вом, у Пско́ві; Пу́шкін — Пу́шкіна, Пу́шкіном, у Пу́шкіні; Терно́піль — Терно́поля, Терно́полем, у Терно́полі; Токма́к — Токмака́, у Токмаці́ (у Токмаку́); У́жгород — У́жгорода, У́жгородом, в У́жгороді;

IIІ відміна: Брета́нь — Брета́ні, Брета́нню, у Брета́ні; Керч — Ке́рчі, Ке́рчю, у Ке́рчі; Об — О́бі, О́бю, на О́бі; Свір — Сві́рі, Сві́р’ю, на Сві́рі; Си́зрань — Си́зрані, Си́зранню, у Си́зрані.

2. Географічні назви, вживані у формі множини, відмінюємо як відповідні загальні іменники: Березники́ — Березникі́в, Березника́м; Єсентуки́ — Єсентукі́в, Єсентука́м; Жигулі́ — Жигулі́в, Жигуля́м; Карпа́ти — Карпа́т, Карпа́там; Лубни́ — Лубе́н, Лубна́м; Ромни́ — Роме́н, Ромна́м; Сало́ніки — Сало́нік, Сало́нікам; Філіппі́ни — Філіппі́н, Філіппі́нам; Чернівці́ — Чернівці́в (Черніве́ць), Чернівця́м, у Чернівця́х.

3. Географічні назви з прикметниковими закінченнями відмінюємо як звичайні прикметники: Борове́ — Борово́го, Борово́му; Лозова́ — Лозово́ї, Лозові́й; Рі́вне — Рі́вного, Рі́вному; Хмельни́цький — Хмельни́цького, Хмельни́цькому.

Примітка. Від відприкметникових українських назв населених пунктів з кінцевим -е типу Cва́тове, Сине́льникове, Гарку́шине, Рі́вне, що відмінюються за зразком прикметників у формі середнього роду, слід відрізняти подібні за оформленням назви з кінцевим -о (нечасті в українській мові, але поширені в инших слов’янських мовах) типу Бородіно́, Ко́сово, Сара́єво, Шереме́тьєво, Гне́зно, Молоде́чно (див. § 120, п. 86), що відмінюються як іменники середнього роду II відміни (див. у п. 1 Ду́бно).

4. Географічні назви, що складаються з прикметника та іменника або, навпаки, іменника та прикметника, відмінюємо в обох частинах;

а) Го́ла При́стань — Го́лої При́стані, Го́лою При́станню; Криви́й Ріг — Криво́го Ро́гу; Вели́кі Лу́ки — Вели́ких Лук; Мінера́льні Во́ди — Мінера́льних Вод;

б) Кам’яне́ць-Поді́льський — Кам’янця́-Поді́льського, Кам’янце́ві-Поді́льському; Но́вгород-Сі́верський — Но́вгорода-Сі́верського, Но́вгородові(-у)-Сі́верському; Ра́ва-Ру́ська — Ра́ви-Ру́ської, Ра́ві-Ру́ській.

Примітка. У назві Асканія-Но́ва другий компонент відмінюємо як іменник: Аска́нія-Но́ва — Аска́нії-Но́ви, Аска́нії-Но́ві.

5. Географічні назви, що складаються з двох іменників, відмінюємо лише в другій частині: Ба́ден-Ба́ден — Ба́ден-Ба́дена, у Ба́ден-Ба́дені; Орє́хово-Зу́єво — Орє́хово-Зу́єва, в Орє́хово-Зу́єві; Іва́но-Франкі́вськ — Іва́но-Франкі́вська, в Іва́но-Франкі́вську, але Ко́нча-За́спа — Ко́нчі-За́спи, у Ко́нчі-За́спі; Пу́ща-Води́ця — Пу́щі-Води́ці, у Пу́щі-Води́ці.

6. Географічні назви, що складаються з двох іменників та прийменника між ними, відмінюємо в першій частині: Росто́в-на-Дону́ — Росто́ва-на-Дону́, у Росто́ві-на-Дону́; Яр-під-За́йчиком — Я́ру-під-За́йчиком, у Яру́-під-За́йчиком.

7. Не відмінюємо иншомовні географічні назви, що закінчуються голосним (див. § 111, п. б).