§ 131. ДВОКРАПКА (:)

Двокрапку ставимо:

1. Перед однорідними членами речення, якщо вони стоять після узагальнювального слова або словосполучення:

У густій мряці, білій як молоко, все пропадало: небо, гори, ліси, пастухи (М. Коцюбинський).

Несуть пани есаули

Козацькую збрую:

Литий панцир порубаний,

Шаблю золотую,

Три рушниці-гаківниці

І три самопали... (Т. Шевченко).

Заснув, знечувся й коли, і снилися красиві коні: сірі, гніді, вороні (В. Симоненко).

Примітка 1. Двокрапку ставимо перед однорідними членами речення й тоді, коли немає узагальнювального слова чи словосполучення, проте перед переліком робимо попереджувальну паузу й однорідні члени речення читаємо з перелічувальною інтонацією:

Та в цю хвилину двері розчинились

І ввійшли: якийсь рудобородий

в довгому старім плащі подертім;

з лірою ж за ним дідок кошлатий,

що все кашляв та все очі мружив;

іще й третій, що безрука щуливсь... (П. Тичина).

ІІримітка 2. Про вживання тире перед узагальнювальним словом див. § 132, п. 6.

2. Між двома частинами безсполучникового складного речення, якщо друга частина розкриває зміст першої частини в цілому або одного з її членів, а також указує на причину того, про що йдеться в першому реченні:

Вірю: до скону віків не порушиться слово богинь! (Леся Українка).

Присвячую, прошу й молю:

Прийміть на теплі руки

Ви книгу скорбную мою,

Народжену із муки! (Т. Осьмачка).

А ще й таку я вирізьблю картину:

зі всіх дворів збігається рідня (Л. Костенко).

Я відвернувся: незручно приглядатись до незнайомої людини (Є. Гуцало).

Дніпро і в заводях неспокійний: вітер воду вівсюжить (О. Гончар).

Вареники на Масляну годиться варити щодня: “вареники доведуть, що і хліба не дадуть!”(О. Воропай).

Примітка. Про вживання двокрапки при прямій мові див. § 136, п. 3.