§ 40. Велика та мала літери в географічних та астрономічних назвах

А. З великої літери пишемо видові найменування (незалежно від кількості їхніх складників):

1) населених пунктів та їх частин: Адди́с-Абе́ба, Алу́шта, Бі́ла Це́рква, Бордж-Ома́р-Ідри́с, Бофо́рт-Уе́ст, Бри́нтон-Парк, Володи́мир-Воли́нський, Га́мбург, Дніпропетро́вськ, Жо́вті Во́ди, Кейпта́ун, Нови́й Орлеа́н, Нью́-Йорк, Пресиде́нсіа-Рокс-Са́єнс-Пе́нья, Ру́ська Поля́на, Санкт-Петербу́рг, Сан-Себастья́н, Са́нта-Марі́я, Умм-Саа́д, Микі́льська Борщагі́вка та ин.;

2) инших топографічних об’єктів: А́зія, Антаркти́да, Євро́па, Євра́зія, Півде́нна Аме́рика, Півні́чна Аме́рика (материки); Альбе́рт-Ніл, Амудар’я́, Бінта́нг-Боло́н, Блаки́тний Ніл, Вели́кий Усу́ту, Вікто́рія-Ніл, Далло́ль-Босо́, Дніпро́, За́хідний Буг, За́хідний Лого́н, Півде́нний Буг, Рейн, Те́мза (річки); Байка́л, Балато́н, Га́ннерс-Куо́йн, Гран-Кана́рія, Дезе́рта-Гранді́, І́льмень, Сент-Люсі́я, Сева́н (озера); Абу́-Кір, Вели́кий Сирт (затоки); Босфо́р, Дардане́лли (протоки); Ваа́ль-Ві́лче (водосховище); Мала́ А́зія (півострів); Аксе́ль-Хе́йберг, Вели́кий Шапта́р, Кейп-Брето́н, Гринс-Па́трік (острови); Вели́кий Кавка́з, За́хідні А́льпи, Приполя́рний Ура́л, Ста́ра-Плани́на, Схі́дна Сьє́рра-Ма́дре, Сьє́рра-Нева́да (гори); Вели́кий Арара́т, Герлахо́вський Штіт, Мо́нте-Ро́за, Пе́нья-Нева́да (вершини); Ключе́вська Со́пка, Ла́ссен-Пік (вулкани); Кабу́-Рошу́, Ка́ва-Бургу́н, Са́ут-Іст-Хед (миси); Го́бі, Калаха́рі, Караку́ми, Саха́ра (пустелі); Вели́кий Басе́йн, Півде́нний Лісосте́п, Півде́нний Степ (географічні області); Кози́нські Горби́ (урочище); Було́нський Ліс (парк); Аска́нія-Но́ва, Білове́зька Пу́ща (заповідники) та ин.; також Півні́чний Льодови́тий океа́н, Схі́дно-Кита́йське море та ин.;

3) сторін горизонту (у переосмислених назвах): Близьки́й Схід (у знач. “група країн”), Дале́кий Схід (у знач. “частина країни”, “група країн”), За́хід (у знач. “частина країни”, “група країн”), Кра́йня Пі́вніч (у знач. “територія, що прилягає до Північного Льодовитого океану”), Пі́вдень (у знач. “частина країни”), Схід (у знач. “група країн”, “частина країни”) та ин.;

4) переосмислених географічних об’єктів: Верса́ль (у знач. “Версальський мир”), Ка́нни (у знач. “оточення та розгром”), Лати́нська Аме́рика (у знач. “південний американський континент”), Мю́нхен (у знач. “Мюнхенська угода 1938 р.”), Парна́с (у знач. “світ поезії”), Седа́н (у знач. “воєнний розгром”), Чо́рна А́фрика (у знач. “частина континенту на південь від Сахари”) та ин.;

5) індивідуалізованих родових одиниць як складників видових географічних найменувань (у тому числі й иншомовних): Земля́ Фра́нца-Йо́сифа, Нова́ Земля́, Півні́чна Земля́ (острови); Висо́кий За́мок (гора), Костянти́нів Ка́мінь (гора); Че́ський Ліс (гори); Ісси́к-Куль (куль — “озеро”), Мую́н-Кум (кум — “пісок”), Порт-Едуа́рд, По́р-то-Но́во, По́рту-Але́гре (порто, порту — “порт”), Рі́о-Гра́нде, Рі́о-Не́гро (ріо — “річка”), Ха́ра-Нур (нур – “озеро”) та ин.;

6) службових мовних одиниць як індивідуалізованих початкових частин складних видових географічних назв: Де-Мо́йн, Ед-Даму́р, Ез-Зау́р, Ель-Ба́хра, Ен-Наси́ра, Енх-Тайва́н, Ер-Рува́йс, Ес-Са́т, Ет-Тама́д, Еш-Ше́йх-Бадр, Ла-Бо́ка, Лас-Ма́тас, Ле-Кре́нто, Лос-А́нжелес (міста); Лос-Кома́ндос (архіпелаг); Де-Бре́йне, Ла-Ма́нш (протоки); Лос-Фра́йлес (острови) та ин.;

7) держав та автономних адміюстративно-територіяльних одиниць (також індивідуалізованих родових позначень як їхніх складників): Автоно́мна Респу́бліка Крим, Ара́бська Респу́бліка Єги́пет, Аргенти́нська Респу́бліка, Башкортоста́н, Бруне́й Даруссала́м, Держа́ва Бахре́йн, Держа́ва Куве́йт, Домініка́нська Респу́бліка, Є́менська Ара́бська Респу́бліка, Іра́нська Респу́бліка, Князі́вство Мона́ко, Кооперати́вна Респу́бліка Гая́на, Королі́вство Непа́л, Королі́вство Таїла́нд, Мексика́нські Сполу́чені Шта́ти, Наро́дна Респу́бліка Бангла́деш, Об’є́днані Ара́бські Еміра́ти, Папуа́-Нова́ Гвіне́я, Півде́нно-Африка́нська Респу́бліка, Респу́бліка Білору́сь, Респу́бліка Індоне́зія, Султана́т Ома́н, Туви́нська Автоно́мна Респу́бліка, Федерати́вна Респу́бліка Брази́лія; Бага́мські Острови́ (Співдру́жність Бага́мських Острові́в), Бе́рег Слоно́вої Кі́стки (Респу́бліка Бе́рег Слоно́вої Кі́стки), Комо́рські Острови́ (Респу́бліка Комо́рські Острови́), Сейше́льські Острови́ (Респу́бліка Сейше́льські Острови́), Соломо́нові Острови́ та ин.;

8) союзів держав: Європе́йське Економі́чне Співтовари́ство, Європе́йський Сою́з, Лі́га На́цій, Організа́ція Об’є́днаних На́цій, Співдру́жність Незале́жних Держа́в (Співдру́жність, краї́ни Співдру́жности) та ин.;

9) держав, регіонів і територій, одиниць територіяльного поділу (традиційні або неофіційні назви); Букови́на, Ві́нниччина, Вну́трішня Молда́вія, Воли́нь, Галичина́, Екваторія́льна А́фрика, Закавка́ззя, Закарпа́ття, За́хідна Украї́на, Курдиста́н, Наддніпря́нщина, Побу́жжя, Поді́лля, Полі́сся, Полта́вщина, Приазо́в’я, Прикарпа́ття, Причорномо́р’я, Приура́лля, Слобожа́нщина, Трансильва́нія, Центра́льна А́фрика; А́нглія, Голла́ндія, Краї́на Ба́сків та ин.;

10) образно переосмислені назви держав та географічних об’єктів: Краї́на Вра́нішньої Сві́жости (Корея), Краї́на Клено́вого Листка́ (Канада), Краї́на Мільйо́нів Слоні́в (Лао́с), Краї́на Ти́сячі Озе́р (Фінляндія), Краї́на Вра́нішнього Со́нця (Японія); Золотове́рхий (Київ), Півні́чна Пальми́ра (Санкт-Петербург), Славу́та, Славу́тич (Дніпро) та ин., але Нови́й світ, Стари́й світ; Мі́сто жо́втого дия́вола (Нью-Йорк), Мі́сто на семи́ па́горбах (Рим), Столи́ця сві́ту (Париж);

11) держав і територій (історичні назви): Вели́кий Луг (Луг), Воло́щина, Га́лицько-Воли́нське князі́вство, Запорі́зька Січ (Січ, Запорі́жжя), Золота́ Орда́ (Орда́), Галиле́я, Киї́вська Русь (Русь), Моско́вська Русь (Моско́вія, Моско́вщина), Сарма́тія, Скі́фія (Ски́тія), Свяще́нна Ри́мська імпе́рія. Карпа́тська Украї́на, Украї́нська Наро́дна Респу́бліка та ин.;

12) вулиць з індивідуалізованими родовими позначеннями як їх складниками: Бо́ричів Тік, До́брий Шлях, Козя́чий Брід, Єлисе́йські Поля́, Яросла́вів Вал та ин.;

13) астрономічних об’єктів (також народні назви): Вели́ка Ведме́диця (Вели́кий Віз), Козорі́г, Марс, Мі́сяць, Сату́рн, Со́нце, Юпі́тер, Кво́чка, Па́сіка, Чума́цький (Моло́чний) Шлях; Мо́ре Дощі́в, Мо́ре Некта́ру, Мо́ре Хмар, Океа́н Бур (на Місяці) та ин.

Б. З малої літери пишемо:

1) родові позначення у складі видових найменувань:

а) населених пунктів та їх частин, географічних та топографічних об’єктів: мі́сто Бі́лгород-Дністро́вський, село́ Сухи́й Яр, ху́тір Відра́дний, Личакі́вське кла́довище, маси́в Теремки́; А́денська зато́ка, Брази́льське плоскогі́р’я, Бре́йда-фіо́рд, Вара́нгер-фіо́рд, Анзо́рські острови́, пік Ане́то, Вели́кі рівни́ни (географічна область). Гвія́нська котлови́на, Вели́ке Гірке́ о́зеро, Гібралта́рська прото́ка, гора́ Гове́рла, течія́ Гольфстри́м, Гри́бова губа́, мис До́брої Наді́ї, Драко́нові го́ри, За́хідно-Інді́йський хребе́т, острови́ Зеле́ного Ми́су, мис Капіта́на Дже́ральда, острови́ Короле́ви Шарло́тти, мо́ре Ла́птєвих, Ліві́йська пусте́ля, Мале́ Гірке́ о́зеро, рі́чка Мали́й Усу́ту, Москва́-ріка́, Нага́єва бу́хта, Пана́мський переши́йок, Пе́рська зато́ка, Півде́нний по́люс сві́ту, Півні́чне поля́рне ко́ло, острови́ При́нца Уе́льського, рі́чка Свято́го Лавре́нтія, Світови́й океа́н, Схі́дно-Європейська рівнина, Ти́хий (або Вели́кий) океан, Чо́рне мо́ре, Ура́ло-Кушу́мський степ та ин.;

б) сторін горизонту: ві́тер із за́ходу, норд-о́ст, півде́нний за́хід, пі́вдень краї́ни, пі́вніч, схід о́бласті та ин.;

в) неофіційних груп та офіційних союзів держав (також у минулому): Балка́нські краї́ни, краї́ни Ба́лтії, Варша́вський до́гові́р (1955 р.), краї́ни Близько́го Схо́ду, Західноєвропе́йський сою́з, пан’європе́йський сою́з, Північноатланти́чний до́гові́р (1949 р.), Трої́ста зго́да (але краї́ни Зго́ди), Трої́стий сою́з (але Анта́нта), Свяще́нний сою́з, Сою́з держа́в Центра́льної А́фрики;

г) автономних областей та округів, а також країв, провінцій, штатів, воєводств, префектур, областей, районів, сільрад тощо; так само об’єктів старого державного та адміністративного територіяльного поділу: префекту́ра Бута́ра Руанді́йської Респу́бліки, прові́нція Ве́рхнє О́гове Габо́нської Респу́бліки, департа́мент Ве́рхня Ма́рна, Євре́йська автоно́мна о́бласть, Жито́мирська о́бласть, Золотоні́ський райо́н Черка́ської о́бласти, штат Колора́до, Красноя́рський край, Куля́бівська сільра́да, Люблі́нське воєво́дство, Нене́цький автоно́мний о́круг, гра́фство Ні́мба Респу́бліки Лібе́рії, Ха́рківська міськра́да; А́встро-Уго́рська імпе́рія, Бе́регівський о́круг, Ві́тебське воєво́дство, Ло́хвицький пові́т, Пиря́тинський полк, Со́сницька со́тня, Черка́ське старо́ство та ин.;

ґ) вулиць (бульварів, провулків, проспектів, набережних, узвозів), шляхів (залізничних, морських та ин.), а також майданів, площ, парків тощо: Андрії́вський узві́з, Бе́хтерівський прову́лок, бульва́р Капуци́нів, Військо́во-Грузи́нська доро́га, ву́лиця Пили́па О́рлика, Музе́йний заву́лок, Залізни́чне шосе́, Лі́тній сад, Льві́вська пло́ща, майда́н Незале́жности, на́бережна Лейтена́нта Шмі́дта, Оболо́нський проспе́кт, Півде́нно-За́хідна залізни́ця, Півні́чний морськи́й шлях, Стри́йський парк, Ромода́нівський шлях;

д) транспортних об’єктів: Ки́ївський вокза́л (у Москві), Півде́нний вокза́л (у Полтаві), ста́нція Ки́їв-Воли́нський, платфо́рма Соро́чий Брід, ста́нція метро́ “Майда́н Незале́жности”, ста́нція метро́ “Контракто́ва пло́ща”, зупи́нка “Ву́лиця Садо́ва”, порт Оде́са, при́стань Ржи́щів (на Дніпрі) та ин.;

е) астрономічних об’єктів: зі́рка Альтаї́р, коме́та Галле́я, Тунгу́ський метеори́т, сузі́р’я Вели́кого Пса, тума́нність Андроме́ди;

2) службові слова — складники назв держав, населених пунктів та инших географічних об’єктів: Анс-д’Ено, Антигуа і Барбу́да, Барро́у-ін-Фе́рнес, Берген-оп-3о́м, Ві́ла-дус-Реме́діос, Ка́бо-Грасья́с-а-Дьє́с, Ка́шія́с-ду-Су́л, Коло́нія-дель-Сакраме́нто, Корти́на-д’Ампе́ццо, Ма́рдель-Пла́та, Ньюка́сл-апо́н-Тайн, Па́со-де-лос-Лі́брес, Порт-о-Пре́нс, Порт-оф-Спе́йн, По́са-Ри́ка-де-Іда́льго, Пуе́нт-а-П’є́р, Рив’є́р-дю-Рампа́р, Рі́о-Бра́водель-Но́рте, Росто́в-на-Дону́, Са́гуа-ла-Гранде́, Са́ла-і-Го́мес, Сан-Франци́ско-де-Мако́рис, Сполу́чене Королі́вство Вели́кої Брита́нії та Півні́чної Ірла́ндії, Триніда́д і Тоба́го, Шало́н-сюр-Со́н; Бока-де-ла-Сьє́рпе, Бо́кас-дель-Дра́гон (протоки); Кордильє́ра-де-Мери́да, Сьє́рра-де-лас-Мі́нас (гори); Ферна́нду-ді-Норо́нья (острови), Фе́рт-оф-Ло́рн (затока) та ин.;

3) назви страв, напоїв, тканин тощо, утворених від географічних найменувань: боло́нья, босто́н, джерсі́ (тканини); маде́ра, тока́й (сорти вин); байка́л, сая́ни (напої); боржо́мі, ми́ргородська, сваля́ва (мінеральні води) та ин.

Примітка. Велику чи малу літеру в назвах країни проживання (батьківщи́на, вітчи́зна) пишемо залежно від їхньої стилістичної диференціяції.