§ 72. IV відміна. Однина

1. У називному, знахідному та кличному відмінках однини іменники четвертої відміни мають закінчення -я (після шиплячого — -а): галченя́, гуся́, дитя́, ім’я́, козеня́, плем’я́; коліща́, курча́, лоша́.

2. У родовому відмінку однини вживаємо форми на -ят-и (після шиплячого -ат-и) та -ен-и: галченя́ти, голуб’я́ти, гуся́ти, дитя́ти, козеня́ти, курча́ти, лоша́ти, коліща́ти; і́мени (та ім’я́), пле́мени (та пле́м’я), ви́мени (та ви́м’я), ті́мени (та ті́м’я).

3. У давальному відмінку однини вживаємо форми на -ят-і (після шиплячого - -ат-і) та -ен-і: галченя́ті, гуся́ті; дитя́ті, козеня́ті; курча́ті, лоша́ті; і́мені, пле́мені, ви́мені, ті́мені.

4. В орудному відмінку однини вживана форма (без суфікса -ят-, -ат-) на -ям (після шиплячого — -ам), а іменники із суфіксом -ен- мають паралельні форми на -ен, -ем і -ям: галченя́м, гуся́м; дитя́м, козеня́м; курча́м, лоша́м; і́менем і ім’я́м, пле́менем і пле́м’ям, ви́менем і ви́м’ям, ті́менем і ті́м’ям.

5. У місцевому відмінку однини вживаємо форми на -ят-і (після шиплячого - -ат-і) та -ен-і: на галченя́ті; на курча́ті; в і́мені, у пле́мені, на ви́мені (вим’ї), на ті́мені (тім’ї).