§ 89. НАКАЗОВИЙ СПОСІБ

Наказовий спосіб має лише форми другої особи однини й першої та другої особи множини з такими закінченнями:

2 ос.	однини	-и	ø (нульове закінчення)
1 ос.	множини	-імо (-ім),	-мо
2 ос.	множини	-іть,	-те

1. Закінчення -и, -імо(-ім), -іть звичайно бувають:

а) під наголосом: живи́, живі́мо (живі́м) у живі́ть; іди́, іді́мо (іді́м), іді́ть; печи́, печі́мо (печі́м), печі́ть; припусти́, припусті́мо (припусті́м), припусті́ть;

б) у дієсловах доконаного виду з наголошеним префіксом ви-: ви́бери, ви́берімо (ви́берім), ви́беріть; ви́жени, ви́женімо (ви́женім), ви́женіть тощо, які без префікса мають кінцевий наголос: бери́, бері́мо (бері́м), бері́ть; жени́, жені́мо (жені́м), жені́ть;

в) після н у дієсловах, що мають в інфінітиві суфікс -ну-: кивни́, кивні́мо (кивні́м), кивні́ть; кри́кни, кри́кнімо (кри́кнім), кри́кніть; моргни́, моргні́мо (моргні́м), моргні́ть; сту́кни, сту́кнімо (сту́кнім), сту́кніть;

г) у дієсловах з основою на л або р після приголосного: підкре́сли (і підкре́сль), підкре́слімо (підкре́слім), підкре́сліть); прові́три, прові́трімо (прові́трім), прові́тріть.

2. Нульове закінчення, -мо, -те вживаємо:

а) після й: грай, гра́ймо, гра́йте; купу́й, купу́ймо, купу́йте; стій, сті́ймо, сті́йте; ший, ши́ймо, ши́йте;

б) після приголосних б, п, в, м, ж, ч, ш, щ, р: не го́рб(ся), не го́рбте(ся); сип, си́пмо, си́пте; став, ста́вмо, ста́вте; ознайо́м, ознайо́мте; ріж, рі́жмо, рі́жте; покли́ч, покли́чмо, покли́чте; руш, ру́шмо, ру́ште; морщ, мо́рщте; пові́р, пові́рмо, пові́рте;

в) після приголосних д, т, з, с, л, н, причому ці приголосні пом’якшені сядь, ся́дьмо, ся́дьте; трать, тра́тьмо, тра́тьте; чисть, чи́стьмо, чи́стьте; злазь, зла́зьмо, зла́зьте; пові́сь, пові́сьмо, пові́сьте; ви́зволь, ви́звольмо, ви́звольте; стань, ста́ньмо, ста́ньте.

Примітка 1. Дієслово ї́сти має форми наказового способу: їж, ї́жмо, ї́жте; від дієслів відпові́сти, допові́сти, перепові́сти, розпові́сти й под. форми наказового способу не утворюємо.

Примітка 2. Приголосні г, к у формах наказового способу чергуються із ж, ч: бі́гти — біжи́, біжі́мо (біжі́м), біжі́ть; лягти́ — ляж, ля́жмо, ля́жте; пекти́ — печи́, печі́мо (печі́м), печі́ть.

Приголосні з, с, х у словах типу каза́ти, писа́ти, бреха́ти в наказовому способі чергуються із ж, ш: каза́ти — кажи́, кажі́мо (кажі́м), кажі́ть; писа́ти — пиши́, пиші́мо (пиші́м), пиші́ть; бреха́ти — (не) бреши́, (не) бреші́ть.

Примітка 3. Усі дієслова із суфіксом -ува-(-юва-) мають перед закінченнями наказового способу -уй-(-юй-): пока́зуй, пока́зуймо, пока́зуйте, вимі́рюй, вимі́рюймо, вимі́рюйте.