§ 92. ДІЄПРИКМЕТНИК

В українській мові вживаються дієприкметники:

1. Активного стану:

а) теперішнього часу на –чий (-а, -е) (вживані переважно в значенні прикметників та іменників): квіту́чий, живу́чий лежа́чий, стоя́чий; зрідка: вико́нуючий, зроста́ючий, живучий, працю́ючий;

б) минулого часу на –лий (-а, -е): зжо́вклий, нави́слий, осі́лий, почорні́лий.

2. Пасивного стану минулого часу:

а) на -ний (-аний, -яний, -ений, -єний), -ований, -йований, -ьований (під наголосом), -уваний, -юваний (-я, -е) (не під наголосом): (зі́)гнаний, (по)сі́яний, (с)тво́рений, (за)го́єний, (з)будо́ваний, (с)копійо́ваний, (с)формульо́ваний, (з)не́хтуваний, напо́внюваний;

б) на –тий (-а, -е): би́тий, взу́тий, взя́тий, жа́тий, закри́тий, поча́тий, те́ртий, ужи́тий.

Примітка.

1. Паралельні форми на -ний, -тий утворюємо від дієслів із суфіксом -н- (-ну-): верну́ти — ве́рнений і ве́рнутий; замкну́ти — за́мкнений і за́мкнутий; ки́нути — ки́нений і ки́нутий; усу́нути — усу́нений і усу́нутий.

2. Паралельні форми на -ний, -тий утворюємо й від дієслів з основою інфінітива на -оро-, -оло-: коло́ти — ко́лений і ко́лотий; поро́ти — по́рений і по́ротий; від дієслова моло́ти утворюємо паралельні форми ме́лений і мо́лотий.