§ 92. ДІЄПРИКМЕТНИК
В українській мові вживаються
дієприкметники:
1. Активного стану:
а) теперішнього часу на –чий (-а, -е) (вживані переважно в значенні прикметників та іменників): квіту́чий,
живу́чий лежа́чий, стоя́чий; зрідка: вико́нуючий, зроста́ючий,
живучий, працю́ючий;
б) минулого часу на –лий (-а, -е): зжо́вклий,
нави́слий, осі́лий, почорні́лий.
2. Пасивного стану минулого
часу:
а) на -ний (-аний, -яний, -ений, -єний), -ований, -йований, -ьований (під наголосом), -уваний, -юваний (-я, -е)
(не під наголосом): (зі́)гнаний, (по)сі́яний, (с)тво́рений,
(за)го́єний, (з)будо́ваний, (с)копійо́ваний,
(с)формульо́ваний, (з)не́хтуваний, напо́внюваний;
б) на –тий (-а, -е): би́тий,
взу́тий, взя́тий, жа́тий, закри́тий, поча́тий,
те́ртий, ужи́тий.
Примітка.
1. Паралельні форми на -ний, -тий утворюємо від дієслів із суфіксом -н- (-ну-): верну́ти — ве́рнений і ве́рнутий; замкну́ти — за́мкнений і за́мкнутий; ки́нути — ки́нений і ки́нутий; усу́нути — усу́нений і усу́нутий.
2. Паралельні форми на -ний, -тий утворюємо й від
дієслів з основою інфінітива на -оро-, -оло-: коло́ти —
ко́лений і ко́лотий; поро́ти — по́рений і
по́ротий; від дієслова моло́ти утворюємо паралельні
форми ме́лений і мо́лотий.