§ 94. L

1. У словах иншомовного походження L передаємо твердим або м’яким л — залежно від традиції, що склалася в українській мові:

а) л твердим (л, ла, ло, лу) у словах: арсена́л, бал, балко́н, валто́рна, васа́л, вулка́н, журна́л, інтерва́л, кана́л, капіта́л, кардина́л, протоко́л, сигна́л, ти́тул, трибуна́л, універса́л, фіна́л, халва́; аеропла́н, а́тлас, бала́да, бала́нс, галантере́я, деклама́ція, за́ла, ісла́м, капе́ла, клас, лаборато́рія, ла́мпа, ланге́т, ландша́фт, мела́нж, план, плато́, плацка́рта, фланг, фо́рмула, цифербла́т; анало́гія, бало́н, коло́квіум, коло́нія, одеколо́н, со́ло, флот; блу́за, лунати́зм, лу́па, металу́ргія та ин.; Алба́нія, Алжи́р, Атланти́чний океа́н, Гренла́ндія, Ірла́ндія, Кала́брія, Ла-Ма́нш, Шотла́ндія, Коло́мбо, Лос-А́нджелес, Луа́нда, Тулу́за; Вела́скес, Лама́рк, Ло́рка, Луї́, Лукре́цій, Флобе́р та ин.;

б) л м’яким (ль, ля, льо, лю) у словах: автомобі́ль, асфа́льт, ве́ксель, гі́льза, катапу́льта, магістра́ль, мітельшпі́ль, нуль, педа́ль, та́бель; астроля́бія, грануля́ція, ля́піс, ля́псус, регуля́тор; кльош, туберкульо́з; балюстра́да, ексклюзи́вний, люк, люкс, люце́рна та ин.; А́льпи, Ба́зель, Шва́рцвальд, Курля́ндія, Фінля́ндія, Люксембу́рг; Корне́ль, Но́бель, Рафае́ль, Золя́, Лю́тер та ин.

Примітка. За традицією м’який знак уживаємо після букви л в окремих загальних та власних назвах, запозичених з англійської мови, якій не властиве пом’якшення приголосного L, подібне до німецького або французького, наприклад: ба́рель (barrel), блю́мінг (blooming), бульдо́г (bull-dog), гольф (golf), О́льстер (Ulster), Ві́льсон (Wilson), Кро́мвель (Cromwell), Лі́нкольн (Lincoln), Че́рчилkm (Churchill), але Ма́ксвелл (Maxwell), Фо́лкнер (Faulkner), Фу́лтон (Fulton).

2. Сполучення 1е передаємо через ле: біле́т, еле́ктрика, желе́, леге́нда, ле́кція, пле́нум, телегра́ф; Вале́нсія, Каледо́нія, Пале́рмо, Толе́до; Галіле́й, Ле́ссинг.