Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 7 статей

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

За́мертво – як ме́ртвий, без ду́ху. [Упа́в без ду́ху, як ме́ртвий].
Лежа́ть
1) лежа́ти на чо́му, в чо́му, біля чо́го, під чим, (
покоиться) спочива́ти. [Бо́же поможи́, а сам не лежи́ (Номис)].
-жа́ть на спине, на животе, на боку – лежа́ти на спи́ні, на че́реві, на бо́ці.
-жа́ть ничком – лежа́ти ниць (ни́цьма, доліче́рева). [Лежа́ли ни́цьма на землі́ (Новомоск.)].
-жа́ть навзничь – лежа́ти на́взнак(и́) (горіли́ць, горі́знач, горіче́рева).
-жа́ть в противоположные стороны головами – лежа́ти митусе́м (ми́тусь), (шутл.) вале́тиком. [Поляга́ли як тре́ба, а вра́нці митусе́м лежа́ли (Козелечч.)].
-жа́ть калачиком – ве́рчика лежа́ти.
-жа́ть в постели, в люльке – лежа́ти у лі́жку (у коли́сці).
-жа́ть пластом, лежнем – лежа́ти ле́жма. [Ле́жма лежу́ хво́ра (Звягельщ.)].
-жа́ть без сознания в обмороке – лежа́ти неприто́мним.
-жа́ть замертво – лежа́ти, як ме́ртвий.
-жа́ть камнем – лежа́ти ка́менем (як ка́мінь).
-жа́ть боком (на боку) – лежа́ти бо́ком (бока́ми), (валяться) кабанува́ти. [Городя́нські пани́ лежа́ть бока́ми (Яворн.). Не хо́четься мені́ устава́ти, – щось я утоми́вся, – так би й кабанува́в цілі́сінький день (Аф.-Чужб.-Шевч.)].
Имеется возможность вволю -жа́ть – долі́жно кому́. [Чи дої́жно, чи долі́жно тобі́? – пита́ють на́ймичку (Номис)].
-жа́ть больным – у неду́зі лежа́ти. [Жі́нка в неду́зі лежа́ла (М. Вовч.)].
-жа́ть при смерти – лежа́ти на смерть (на смерте́льній, на сме́ртній посте́лі).
-жа́ть в родах – лежа́ти в поло́зі (поло́гах). [А там жі́нка молоде́нька лежи́ть у поло́зі (Руданськ.)].
Теперь он на погосте -жи́т – тепе́р він на цви́нтарі спочива́є;
2) (
быть положену, о неодуш. предм.) лежа́ти.
Потолок -жи́т на балках – сте́ля лежи́ть на ле́гарях (още́пинах) та на сво́локові.
Хлеб -жи́т – хліб лежи́ть.
Плохо -жи́т что-л. – ле́гко лежи́ть щось. [Не гріх тоді́ й підня́ти, що ле́гко лежи́ть (Мирн.)];
3) (
оставаться без употребления, движения) лежа́ти, (понапрасну) дармува́ти.
Хорошая слава -жи́т, а худая по дорожке бежит – до́бра сла́ва лежи́ть, а пога́на біжи́ть.
Худые, вести не -жа́т на месте – лихі́ ві́сті не лежа́ть на мі́сці.
У него в сундуке -жи́т много денег – у йо́го в скри́ні си́ла гро́шей (грошви́).
У него тысячи -жа́т в банках да в акциях – у йо́го ти́сячі по ба́нках та в а́кціях.
-жа́ть в дрейфе на якоре (морск.) – стоя́ти (бу́ти) на кі́тві (на я́корі), лежа́ти в дре́йфі (дрейфува́ти).
-жа́ть невозделанным (агроном.) – вакува́ти, (целиною) облогува́ти, лежа́ти обло́гом. [Тре́тє лі́то ці дві десяти́ні облогу́ють (Харківщ.)];
4) (
быть расположену) лежа́ти, бу́ти, знахо́дитися, (расположиться) розлягти́ся, розгорну́тися. [Осно́ва лежи́ть під са́мим Ха́рковом (Куліш). На́ше село́ розлягло́ся по яру́ (Звин.)].
Весь город -жи́т как на ладони – все мі́сто – як на доло́ні (розгорну́лося).
Селение -жи́т на большой дороге – село́ при би́тій доро́зі (над шля́хом).
Киев -жи́т на запад от Харькова – Ки́їв знахо́диться від Ха́ркова на за́хід;
5) (
иметься, быть) бу́ти, лежа́ти.
Между нами -жа́ла целая бездна – між на́ми була́ (лежа́ла) ці́ла безо́дня (прі́рва).
На улицах -жи́т непроходимая грязь – на ву́лицях (стої́ть) невила́зно багно́ (си́ла боло́та).
На этом имении -жи́т тысяча рублей долгу – на цьо́му має́ткові лежи́ть ти́сяча карбо́ванців бо́ргу;
6) (
иметь склонность) лежа́ти, хили́тися, на́хил ма́ти до чо́го.
Моё сердце к нему не -жи́т – моє́ се́рце не лежи́ть до йо́го;
7) (
заключаться, состоять) поляга́ти, лежа́ти, бу́ти в чо́му.
-жа́ть в основе, в основании чего-л. – лежа́ти в осно́ві чого́, бу́ти за підста́ву (осно́ву, підва́лину) для чо́гось;
8) (
находиться на ответственности) бу́ти на відповіда́льності чиї́йсь, лежа́ти, зависа́ти на ко́му, на чиї́й голові́. [На твої́й голові́ все зави́сло (Каменечч.)].
Всё хозяйство -жи́т на нём – все господа́рство на його́ відповіда́льності, всі господа́рські спра́ви лежа́ть на ньо́му, нале́жать до йо́го.
На ней -жи́т весь дом – до не́ї нале́жать усі́ ха́тні спра́ви, (принуд.) вся ха́та зви́сла на не́ї.
-жа́ть на обязанности кого-л. – бу́ти чиї́м обо́в’я́зком (на чиє́му обо́в’я́зку).
Содержание семьи -жи́т на моей обязанности – утри́мання роди́ни (утри́мувати роди́ну) це мій обо́в’язок, моя́ пови́нність.
-жа́ть на совести – лежа́ти, тяжі́ти на со́вісті; срвн. Тяготе́ть.
-жи́т на душе, на сердце (тяготит) – лежи́ть, тяжи́ть (ка́менем) на душі́ (се́рці), обтя́жує ду́шу (се́рце).
Этот долг -жи́т у меня на душе – цей борг обтя́жує мені́ ду́шу (ка́менем лежи́ть, тяжи́ть на мої́й душі́).
Лежа́щий – що лежи́ть, (прилаг.) лежа́чий. [Лежа́чого не б’ють (Прик.)].
-щий выше – го́рішній, (ниже) долі́шній.
-щий вокруг – око́ли́чни[і]й, дооко́ли́чни[і]й; срвн. Окружа́ющий. [З дооколи́чних сіл припливу́ть на ни́ви зву́ки дзво́нів (Стефан.)].
-щий хорошо – до́бре припасо́ваний (прилашто́ваний), (о платье) га́рно обле́глий, дола́дній, доладу́ (по)ши́тий, як ули́тий. [Як ули́та сви́тка (Мирг.)].
Мертво́, нрч.
1) (
безжизненно) ме́ртво, ме́рло. [І зно́ву так са́мо пу́сто і ме́ртво в ло́жі вме́рлої рі́чки (Коцюб.)];
2)
см. За́мертво;
3) (
сильно, крепко) до сме́рти.
-во́ пить хочу – до сме́рти хо́чу пи́ти.
-во́ напился – напи́вся як ніч; см. Мертве́цки 1.
На́мертво, нрч.
1)
см. Напова́л;
2) (
замертво) без ду́ху, як ме́ртвий.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Замертво, нар. – як ме́ртвий.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Замертво
• Упал замертво
– упав як мертвий (без духу).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

За́мертво = як ме́ртвий. — Упав, як мертвий.

Запропонуйте свій переклад